Розглянуто внесок професора М. А. Артем’єва у розбудову досліджень у галузі електрики та впровадження його винаходів у практику. Подано маловідомі факти біографії вченого, зокрема щодо його родини. Уточнено дату народження науковця та зроблено аналіз біографічних публікацій, в яких виявлено значні розбіжності з біографічними даними, що їх надавав сам професор в автобіографіях. Закінчивши технічний заклад у Російській імперії, майбутній науковець відправився на подальше навчання до Німеччині. У Вищій технічній школі Берліну опановував нову для себе науку – електрику, під керівництвом відомого електротехніка Адольфа Слабі. За активної підтримки свого керівника Микола Артем’єв виконував розрахунки та здійснював проєкти на різні електротехнічні споруди. Подальшого практичного досвіду набував на електротехнічному заводі Сіменса і Гальське у Санкт-Петербурзі, де завідував технічним бюро. Науковець був постійним учасником загальноросійських електротехнічних з’їздів. Провадив активну популяризаторську роботу з новітніх на той час досягнень та винаходів у галузі електротехніки. Визначено, що більшість електротехнічних підприємств на початку ХХ ст. знаходилися у володінні іноземного капіталу. До 90 % енергоринку імперії було «окуповано» німцями та бельгійцями. Науковці Російської імперії намагалися змінити цю ситуацію через численні клопотання до уряду. Саме М. Артем’єв був одним із членів комітету з розробки законопроєкту про організацію передачі електрики на значні відстані. Окрім роботи у з’їздах науковець часто представляв результати свої винаходів на шпальтах журналу «Електрика». Зокрема, у 1902 р. доволі детально наведено опис сконструйованого ним захисного костюму. Разом із тим показано педагогічну діяльність професора у Київському політехнічному інституті, у якому науковець викладав упродовж 11 років. Стверджується, що професор М. Артем’єв був організатором та Головою Південно-західного товариства електротехніків. Цю організацію було створено за аналогією з Асоціацією німецьких інженерів-електриків, членом якої також був науковець. Професор також брав активну участь у розбудові електротехнічної мережі у Києві, Харкові, Таганрозі, Петрограді та інших міст Російської імперії. Чималий пласт досліджень науковця стосувався упроваджень досягнень електрики у сільське господарство. Наведено дані щодо його діяльності з інтенсифікації життєдіяльності рослин. М. А. Артем’єв був розробником спеціальної лабораторії штучного клімату, а також запропонував проєкт створення спеціального електроізольованого поля для стимулювання росту насіння рослин.

1. Тверитникова О. Є. Зародження і розвиток науково-технічної школи електротехніки професора П. П. Копняєва (1885–1950 рр.): монографія. Харків: НТУ «ХПІ», 2009. 212 с.
2. Спінул Л. Ю., Галушко В. В., Гришко О. С. До 100-річчя факультету електроенерготехніки та автоматики. Артем'єв М. А. – засновник електротехнічної школи у Київській політехніці. Сучасні проблеми електроенерготехніки та автоматики. 2018. С. 630–634.
3. Київський політехнічний інститут. Нарис історії / під заг. ред. М. З. Згуровського. Київ, 1995. 320 с.
4. Gutnyk М., Tverytnykova Е., Radohuz S., Krylenko І., Tkachenko S. The Electrification of Kharkiv City at the End of ХIX – at the Beginning of ХX Century. IEEE EUROCON 2021 – 19th International Conference on Smart Technologies, 2021. Р. 582–586. doi: 10.1109/EUROCON52738.2021.9535540
5. Зеркалов Д. В. НТУУ «КПІ». Минуле і сьогодення [електронний ресурс]: монографія. Електрон. дані. Київ: Основа, 2012.
6. Сенько В. І. Артем’єв Микола Андрійович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [онлайн] / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=43359
7. Артем’єв Микола Андрійович. Сайт Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». URL: https://kpi.ua/ru/artemiev
8. Артемьев Николай Андреевич. URL: https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D1%82%D0%B5%D0%BC%D1%8C%D0%B5%D0%B2,_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87
9. Татарчук В. В. Повітроплавний гурток Київського політехнічного інституту (1908 – 1915 рр.). Історія науки і техніки. Збірник наукових праць / Головний редактор О. Я. Пилипчук. Київ: Вид-во ДЕТУТ, 2014. Вип. 5. С. 110–127.
10. Центральний історичний архів м. Москви. Ф. 372. Оп. 2. Спр. 1303. Студентська справа Миколи Артем’єва. 17 арк.
11. Кирпичев В. Л. Десятилетие Харьковского практического технологического института (1885–1895 гг.). Отчет, прочитаный на годичном акте 15 сентября 1895 г. Харьков: Типография и Литография М. Зильберберг, 1895. 70 с.
12. Shenfer K. I. To the 75th anniversary of prof. N. A. Artemyev. Electricity. 1946. No. 4. P. 76.
13. Maryna Gutnyk, Olena Tverytnykova, Krystian Leonard Chrzan. The origins of electrical engineering studies in the Ukraine and their shaping under the influence of the European scientific school (the end of the 19th and the beginning of the 20th centuries). Przeglądu Nauk Historycznych (Review of Historical Sciences), Vol. XX. No. 1 (2021). Р. 247–270. https://doi.org/10.18778/1644-857X.20.01.09
14. Walter Konhäuser, Heinz-Helmut Schramm (Hrsg.) Elektrizität bedeutet Zukunft. 125 Jahre ETV. 1879–2004. VDE-Bezirksverein Berlin-Brandenburg. Berlin, 2004. 464 s.
15. Державний архів міста Києва. Ф. 18. Оп. 2. Спр. 8. О служебной деятельности экстраординарного профессора Артемьева Н. А., 1898 р. 132 арк.
16. Труды Первого Всероссийского электротехнического съезда 1899-1900 в С.-Петербурге / Под ред. А. И. Смирнова и Н. Н. Георгиевского. Т. 1. Санкт-Петербург: Ком. 1-го Всерос. электротехн. съезда, 1901. 384 с.
17. Труды Первого Всероссийского электротехнического съезда 1899–1900 в С.-Петербурге / Под ред. А. И. Смирнова и Н. Н. Георгиевского. Т. 2. Санкт-Петербург: Ком. 1-го Всерос. электротехн. съезда, 1901. 384 с.
18. Report on the Electrical Department of the Imperial Technical Society for 1904. Electricity, 1905. No. 3, pp. 35–36.
19. Посвятенко Е. К., Тверитникова О. Є., Посвятенко Н. І., Мельник Т. В. Історична спорідненість розвитку прикладних технічних наук: монографія. Харків: НТУ «ХПІ», 2017. 224 с.
20. Милях А. Н., Чиженко И. М., Шидловский А. К. Развитие электротехнической науки на Украине. Техническая электродинамика. 1980. № 6. С. 13–24.
21. Тверитникова О. Є. Електротехнічна галузь України: напрями розвитку і здобутки. Монографія. Харків: ТОВ «Тім Пабліш Груп», 2017. 500 с.
22. Державний архів міста Києва Ф. 18. Оп. 1. Спр. 144. Протоколы заседаний совета за 1900 г. 44 арк.
23. Safety net by engineer N. A. Artemyev for those working with high voltage currents. Electricity. 1902. No. 17–18. P. 247–248.
24. Der Verband Deutscher Elektrotechniker 1893–1918. Springer Berlin, Heidelberg, 1918. 80 s.
25. Meerovich E. A. The magazine "Electricity" and Russian electrical engineering at the beginning of the 20th century. Electricity. 1979. No. 10. P. 4.
26. Циганенко В. О. Перші кроки енергетики України (до 40-х років ХХ ст.). Дослідження з історії техніки. 2005. № 6. С. 20–34.
27. Центральний державний історичний архів України. Ф. 442. Канцелярія київського, подільського і волинського генерал-губернатора, м. Київ. Оп. 837. Спр. 383. 117 арк.
28. Утро. 11.05.1912. №1644. 6 с.
29. Оппенгейм К. А. Проектирование железных дорог. Ч. 4: Изыскания железных дорог. Москва: Транспечать, 1926. С. 679–1121.
30. Артемьев Н. А. и электростанция. Известия Харьковской городской Думы. 1914. № 12. С. 382.
31. Історичний Таганрог. Електрика та вуличне освітлення. Електронний ресурс. URL: https://sites.google.com/site/istoriceskijtaganrog/%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F-%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%8F/%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8/%D1%8D%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE-%D0%B8-%D1%83%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B5-%D0%BE%D1%81%D0%B2%D0%B5%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D
32. 0%B5?pli=1
33. Янковий В. В., Стефанович Д. Л. Київська політехніка: початок історії. Київ: КПІ ім. Ігоря Сікорського, Вид-во «Політехніка», 2018. 244 с.
34. Артемьев Н. А. Проблемы энерговоздействия на рост растений. Москва: Изд-во ВАСХНИЛ, 1936. 40 с.

1. Tverytnykova, O. Ye. (2009). Zarodzhennia i rozvytok naukovo-tekhnichnoi shkoly elektrotekhniky profesora P. P. Kopniaieva (1885–1950): monohrafiia [The origin and development of the scientific and technical school of electrical engineering of Professor P. P. Kopniaev (1885–1950): monograph]. Kharkiv [in Ukrainian].
2. Spinul, L. Iu., Halushko, V. V., & Hryshko, O. S. (2018). Do 100-richchia fakultetu elektroenerhotekhniky ta avtomatyky. Artemiev M. A. – zasnovnyk elektrotekhnichnoi shkoly u kyivskii politekhnitsi [To the 100th anniversary of the Faculty of Electrical Engineering and Automation. Artem’jev M. A. – the founder of the electrical engineering school at the Kyiv Polytechnic]. Suchasni problemy elektroenerhotekhniky ta avtomatyky, pp. 630–634 [in Ukrainian].
3. Zghurovskyi, M. Z. (Eds.) (1995). Kyivskyi politekhnichnyi instytut. Narys istorii [Kyiv Polytechnic Institute. Essay of history]. Kyiv [in Ukrainian].
4. Gutnyk, М., Tverytnykova, Е., Radohuz, S., Krylenko, І., & Tkachenko, S. (2021). The Electrification of Kharkiv City at the End of ХIX – at the Beginning of ХX Century. IEEE EUROCON 2021 – 19th International Conference on Smart Technologies, pp. 582–586. doi: 10.1109/EUROCON52738.2021.9535540
5. Zerkalov, D. V. (2012). NTUU "KPI". Mynule i sohodennia [elektronnyi resurs]: monohrafiia [NTUU "KPI". Past and present [electronic resource]: monograph]. Kyiv [in Ukrainian].
6. Senko, V. I. (2001). Artemiev Mykola Andriiovych [Artem’jev Mykola Andriiovych]. Entsyklopediia Suchasnoi Ukrainy: elektronna versiia [onlain] / hol. redkol.: I. M. Dziuba, A. I. Zhukovskyi, M. H. Zhelezniak ta in.; NAN Ukrainy, NTSh. Kyiv: Instytut entsyklopedychnykh doslidzhen NAN Ukrainy. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=43359 [in Ukrainian].
7. Artemiev Mykola Andriiovych. Sait Natsionalnoho tekhnichnoho universytetu Ukrainy «Kyivskyi politekhnichnyi instytut imeni Ihoria Sikorskoho». elektronnyi resurs. URL: https://kpi.ua/ru/artemiev [in Ukrainian].
8. Artemiev Mykola Andriiovych [Artem’jev Mykola Andriiovych]. URL: https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D1%82%D0%B5%D0%BC%D1%8C%D0%B5%D0%B2,_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 [in Russian].
9. Tatarchuk, V. V. (2014). Povitroplavnyi hurtok Kyivskoho politekhnichnoho instytutu (1908–1915) [Aeronautical club of the Kyiv Polytechnic Institute (1908–1915)]. Istoriia nauky i tekhniky, Issue 5, pp. 110–127 [in Ukrainian].
10. Tsentralnyi istorychnyi arkhiv m. Moskvy [Central Historical Archive of Moscow]. F. 372. Desc. 2. Case 1303. Studentska sprava Mykoly Artemieva, 17 p.[in Russian].
11. Kirpichev, V. L. (1895). Desjatiletie Har'kovskogo prakticheskogo tehnologicheskogo instituta (1885–1895 gg.). Otchet, prochitanyj na godichnom akte 15 sentjabrja 1895 g. [Decade of the Kharkov Practical Technological Institute (1885–1895). Report read at the annual act, September 15, 1895]. Harkov: Tipografija i Litografija M. Zil'berberg [in Russian].
12. Shenfer, K. I. (1946). To the 75th anniversary of prof. N. A. Artemyev. Electricity, no. 4, p. 76.
13. Gutnyk, Maryna, Tverytnykova, Olena, & Chrzan, Krystian Leonard (2021). The origins of electrical engineering studies in the Ukraine and their shaping under the influence of the European scientific school (the end of the 19th and the beginning of the 20th centuries). Przeglądu Nauk Historycznych (Review of Historical Sciences). Vol. XX. No. 1. Рp. 247–270. https://doi.org/10.18778/1644-857X.20.01.09
14. Konhäuser, Walter, Schramm Heinz-Helmut (Hrsg.) (2004). Elektrizität bedeutet Zukunft. 125 Jahre ETV. 1879–2004 [Electricity means of the future. 125 years of ETV. 1879–2004]. VDE-Bezirksverein Berlin-Brandenburg. Berlin, 464 [in German].
15. Derzhavny`j arxiv mista Kyyeva [State archive of the city of Kyiv] (1898). F. 18. Desc. 2. Case 8 – O sluzhebnoj deyatelnosty эkstraordynarnogo professora Artem`eva N. A. [About the official activity of the extraordinary professor Artemiev N.A.], 132 р. [in Russian].
16. Smirnov, A. I., & Georgievskiy, N. N. (Eds.) (1901). Trudy Pervogo Vserossijskogo jelektrotehnicheskogo sezda 1899–1900 v S.-Peterburge [Proceedings of the First All-Russian Electrotechnical Congress 1899–1900 in St. Petersburg]. Vol. 1. Sankt-Peterburg: Kom. 1-go Vseros. jelektrotehn. sezda, 384 p. [in Russian].
17. Smirnov, A. I., & Georgievskiy, N. N. (Eds.) (1901). Trudy Pervogo Vserossijskogo jelektrotehnicheskogo sezda 1899–1900 v S.-Peterburge [Proceedings of the First All-Russian Electrotechnical Congress 1899–1900 in St. Petersburg]. Sankt-Peterburg: Kom. 1-go Vseros. jelektrotehn. sezda, Vol. 2. 384 p. [in Russian].
18. (1905). Report on the Electrical Department of the Imperial Technical Society for 1904. Electricity, no. 3, pp. 35–36.
19. Posvyatenko, E. K., Tverytnykova, O. Ye., Posvyatenko, N. I., & Melnyk, T. V. (2017). Istorychna sporidnenist rozvytku prykladnyx texnichnyx nauk: monografiya [Historical kinship of the development of applied technical sciences: monograph.]. Kharkiv [in Ukrainian].
20. Miljah, A. N., Chizhenko, I. M., & Shidlovskij, A. K. (1980). Razvitie jelektrotehnicheskoj nauki na Ukraine [Development of electrical science in Ukraine]. Tehnicheskaja jelektrodinamika, no. 6, pp. 13–24 [in Russian].
21. Tverytnykova, O. Ye. (2017). Elektrotexnichna galuz Ukrayiny: napryamy rozvy`tku i zdobutky. Monografiya [Electrotechnical industry of Ukraine: directions of development and achievements. Monograph]. Kharkiv [in Ukrainian].
22. Derzhavnyj arxiv mista Kyyeva [State archive of the city of Kyiv] (1900). F. 18. Desc. 1. Case 144. Protokoly zasedanij soveta za 1900 [Reports of Council meetings for 1900]. 44 p. [in Russian].
23. (1902). Safety net by engineer N. A. Artemyev for those working with high voltage currents. Electricity, no. 17–18, pp. 247–248.
24. (1918). Der Verband Deutscher Elektrotechniker 1893–1918 [The Association of German Electrical Engineers 1893–1918]. Springer Berlin, Heidelberg, 80 [in German].
25. Meerovich, E. A. (1979). The magazine "Electricity" and Russian electrical engineering at the beginning of the 20th century. Electricity, no. 10, p. 4.
26. Cyganenko, V. O. (2005). Pershi kroky energetyky Ukrayiny (do 40-x rokiv XX st.) [The first steps of Ukrainian energy industry (up to the 40s of the 20th century)]. Doslidzhennya z istoriyi texniky – Research on the history of technology, no. 6, pp. 20–34 [in Ukrainian].
27. Centralnyj derzhavnyj istorychnyj arxiv Ukrayiny [Central State Historical Archive of Ukraine]. F. 442 Kancelyariya kyyivskogo, podilskogo i volynskogo general-gubernatora, m. Kyyiv [Office of the Governor-General of Kyiv, Podilsk and Volhynia, Kyiv city]. Desc. 837. Case 383. 117 p. [in Ukrainian].
28. Utro [The Morning]. (11.05.1912). No. 1644. 6 p. [in Russian].
29. Oppengejm, K. A. (1926). Proektirovanie zheleznyh dorog [Railway design]. Part 4: Izyskanija zheleznyh dorog [Surveys of railways]. Moskva: Transpechat, pp. 679–1121 [in Russian].
30. (1914). Artem'ev N. A. i jelektrostancija [Artemiev N. A. and power plant]. Izvestija Har'kovskoj gorodskoj Dumy, no. 12, p. 382 [in Russian].
31. Іstorichnij Taganrog. Elektrika ta vulichne osvіtlennja. [Historical Taganrog. Electricity and street lighting]. URL:https://sites.google.com/site/istoriceskijtaganrog/%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F-%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%8F/%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8/%D1%8D%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE-%D0%B8-%D1%83%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B5-%D0%BE%D1%81%D0%B2%D0%B5%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5?pli=1 [in Russian].
32. Yankovyj, V. V., & Stefanovych, D. L. (2018). Kyyivska politexnika: pochatok istoriyi [Kyiv Polytechnic: the beginning of history]. Kyyiv [in Ukrainian].
33. Artem'ev, N. A. (1936). Problemy jenergovozdejstvija na rost rastenij [Problems of energy impact on plant growth]. Moskva [in Russian].