Електронний каталог ННСГБ НААН online
Електронний каталог
ННСГБ НААН online

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 
10 ВИТОКИ ТА ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ ВЧЕННЯ ПРО АЛЕЛОПАТІЇ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XX ст. повна стаття
doi.org/10.31073/istnauka202303-10
ЮРЧАК Е. 		Сторінки: 208-229
Короткий огляд

Мета статті полягає в аналізі періодів від античності до першої половини XX ст., упродовж яких відбувалося формування розуміння процесів негативного та позитивного взаємовпливу рослин.

Розглянуто античні уявлення щодо взаємовпливу рослин у різноманітних його проявах: позитивної та негативної дії культур на родючість ґрунту, неможливість вирощування монокультури, вплив рослин одна на одну через запахи тощо. Коротко простежено період середньовіччя, протягом якого рослини оцінювалися виключно як засоби лікування. Розглянуто початковий етап досліджень взаємовпливу рослин у процесі боротьби за існування з кінця XVIII до початку XIX ст., коли шляхом експерименту висувалися наукові та псевдонаукові теорії. Проаналізовано період кінця XIX – першої половини XX ст., який характеризується бурхливим розвитком у галузі природних наук і особливо ботаніки. Накопичений емпіричний матеріал потребував дослідження, де рослини вивчалися разом із проблемами, тісно пов’язаними з вирішенням практичних завдань сільського господарства: ґрунтовтомою, дослідженням процесу використання поживних речовин тощо. На підґрунті експериментальних результатів багатьох видатних учених відбувалося зародження основ однієї із проблематик фізіології рослин – алелопатії або хімічної взаємодії рослин, яка у подальшому перейшла у статус самостійної науки.
Ключові слова
хімічна взаємодія рослин або алелопатія, сільське господарство, землеробство, ґрунтовтома, фізіологічно активні речовини, етилен, фітонциди.
Список використаних джерел та літератури
  1. Гродзінський А. М. Основи хімічної взаємодії рослин: монографія / відп. ред. І. Г. Вивалько. Київ: Наук. думка, 1973. 205 с.
  2. Райс Э. Природные средства защиты растений от вредителей. Москва: «Мир», 1986. 184 с.
  3. Грюммер Г. Взаимное влияние высших растений – аллелопатия / пер. с нем. А. Н. Бояркина. Изд-во иностранной литературы. Москва, 1957. 263 с.
  4. Богданов С. М. Загадка свеклоутомления почв. Хозяин: журнал сельского хозяйства и экономии. Санкт-Петербург, 1901 от 11 февраля. № 6. С. 187–194.
  5. Богданов С. М. Продолжение загадки свеклоутомления почв. Хозяин: журнал сельского хозяйства и экономии. Санкт-Петербург, 1901 от 4 ноября. № 44. С. 1355–1362.
  6. Чернобривенко С. И. Биологическая роль растительных выделений и межвидовые взаимоотношения в смешанных посевах. Москва: Гос. изд-во «Советская наука», 1956. 195 с.
  7. Феофраст. Исследование о растениях / пер. с древнегреческого и примеч. М. Е. Сергеенко. Изд-во АН СССР. 1951. 591 с.
  8. Катон, Варрон, Колумелла, Плиний. О сельском хозяйстве / под ред. и вводной статьей проф. М. И. Бурского. Москва; Ленинград: ОГИЗ – Сельхозгиз, 1937. 304 с.
  9. Гортинский Г. Б. Аллелопатия в опытах русских ученых начала XX в. Бюллетень Московского общества испытателей природы. Отдел биологический: Изд-во Москов. ун-та, 1966. Т. LXXI. Вып. 5, сентяб.–октяб. С. 128–133.
  10. Базилевская Н. А., Белоконь И. П., Щербакова А. А. Краткая история ботаники. Москва: Изд-во «Наука», 1968. 311 с.
  11. Аллелопатическое почвоутомление: монография / А. М. Гродзинский и др. Киев: Наук. думка, 1979. 248 с.
  12. Лісневич Л. О., Петренко Н. І., Лопатіна Н. В. Історичні аспекти агрофітоценології. Карантин і захист рослин: наук.-вироб. журн. Київ: Колобіг, 2011. № 2 (176). С. 25‒28.
  13. Академік АН УРСР Гродзинський Андрій Михайлович (1926–1988): біобібліогр. покажч. / Асоц. бібліотек України, Держ. наук. с.-г. б-ка НААН; уклад.: М. М. Давиденко, Т. А. Бугаєнко, Г. А. Гродзинська, В. П. Грахов; наук. ред. В. А. Вергунов. Київ, 2012. 204 с.
  14. Бельтюкова К. И., Гвоздяк Р. И. О взаимосвязи между устойчивостью капусты к сосудистому бактериозу, фитонцидностью ее листьев и наличием в них горчичных масел. Фитонциды в народном хозяйстве: [сборник] / ред. коллегия: Б. Е. Айзенман, К. И. Бельтюкова, В. Г. Дроботько (отв. ред.), С. И. Зелепуха (отв. секретарь.) и др. Киев: Наук. думка, 1964. С. 31–36.
References
  1. Hrodzinskyi, A. M. (1973). Osnovy khimichnoi vzaiemodii roslyn [Basics of chemical interaction of plants]. Kyiv [In Ukrainian].
  2. Rajs, E. (1986). Prirodnye sredstva zashity rastenij ot vreditelej [Natural means of protecting plants from pests]. Moskva [In Russian].
  3. Gryummer, G. (1957). Vzaimnoe vliyanie vysshih rastenij – allelopatiya [Mutual influence of higher plants – allelopathy]. Moskva [In Russian].
  4. Bogdanov, S. M. (1901). Zagadka svekloutomleniya pochv [The mystery of sugar beet soil fatigue]. Hozyain – Master, Sankt-Peterburg, no. 6, pp. 187–194 [In Russian].
  5. Bogdanov, S. M. (1901). Prodolzhenie zagadki svekloutomleniya pochv [Continuation of the riddle of beet fatigue of soils]. Hozyain – Master, Sankt-Peterburg, no. 44, pp. 1355–1362 [In Russian].
  6. Chernobrivenko, S. I. (1956). Biologicheskaya rol rastitelnyh vydelenij i mezhvidovye vzaimootnosheniya v smeshannyh posevah [The biological role of plant secretions and interspecific relationships in mixed crops]. Moskva [In Russian].
  7. Feofrast (1951). Issledovanie o rasteniyah [Research about plants]. Leningrad [In Russian].
  8. Katon, Varron, Kolumella, Plinij (1937). O selskom hozyajstve [About agriculture]. Moskva; Leningrad [In Russian].
  9. Gortinskij, G. B. (1966). Allelopatiya v opytah russkih uchenyh nachala XX v. [Allelopathy in the experiments of Russian scientists at the beginning of the 20th century.] Byulleten Moskovskogo obshestva ispytatelej prirody – Bulletin of the Moscow Society of Naturalists, vol. LXXI, issue 5, pp. 128–133 [In Russian].
  10. Bazilevskaya, N. A., Belokon, I. P., & Sherbakova, A. A. (1968). Kratkaya istoriya botaniki [Brief history of botany]. Moskva [In Russian].
  11. Grodzinskij, A. M., Bogdan, G. P., Golovko, E. A., Dzyubenko, N. N., Moroz, P. A., & Prutenskaya, N. I. (1979). Allelopaticheskoe pochvoutomlenie [Allelopathic soil fatigue]. Kiev [In Russian].
  12. Lisnevych, L. O., Petrenko, N. I., & Lopatina, N. V. (2011). Istorychni aspekty ahrofitotsenolohii [Historical aspects of agrophytocenology]. Karantyn i zakhyst roslyn – Quarantine and plant protection, no. 2 (176), pp. 25‒28 [In Ukrainian].
  13. Davydenko, M. M., Buhaienko, T. A., Hrodzynska, H. A., & Hrakhov, V. P. (2012). Akademik AN URSR Hrodzynskyi Andrii Mykhailovych (1926–1988) [Academician of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR Andriy Mykhailovych Grodzinsky (1926–1988)]. V. A. Verhunov (Ed.). Kyiv [In Ukrainian].
  14. Beltyukova, K. I., & Gvozdyak, R. I. (1964). O vzaimosvyazi mezhdu ustojchivostyu kapusty k sosudistomu bakteriozu, fitoncidnostyu ee listev i nalichiem v nih gorchichnyh masel [On the relationship between the resistance of cabbage to vascular bacteriosis, the phytoncidity of its leaves and the presence of mustard oils in them]. Fitoncidy v narodnom hozyajstve – Phytoncides in the national economy. V. G. Drobotko (Ed.). Kiev, pp. 31–36 [In Russian].
сайт создан компанией web студия