У статті здійснено всебічний аналіз людського чинника як ключового каталізатора трансформаційних процесів у харчовій промисловості України ХІХ – початку ХХ ст. Показано, як соціально-економічні реформи 1860-х рр., насамперед скасування кріпосного права, стимулювали зростання підприємництва серед різних соціальних груп – від поміщиків та купців до ремісників, заможних селян і колишніх кріпаків. Розглянуто механізми впливу підприємницької активності на становлення провідних галузей харчової промисловості – цукрової, борошномельної, винокурної, пивоварної, та формування регіональних виробничих осередків у Київській, Подільській і Волинській губерніях. Окремо висвітлено діяльність підприємницьких династій Терещенків, Симиренків, Яхненків, які запроваджували передові європейські технології, модернізували виробничі потужності, підвищували якість продукції та нарощували обсяги виробництва, досягаючи мільйонів пудів товару щороку. Їхній внесок виходив за межі економіки – вони фінансували лікарні, навчальні заклади, мистецькі інституції, сприяли поширенню професійної й технічної освіти, створювали умови для підготовки інженерно-технічних кадрів. Проаналізовано роль ярмаркової торгівлі та транспортної інфраструктури (залізниць, річкових шляхів) у розширенні ринків збуту, інтеграції української продукції у загальноімперський і міжнародний економічний простір. Наголошено на взаємозв’язку харчової промисловості з аграрним сектором, що забезпечував сировинну базу і стимулював розвиток суміжних виробництв. Доведено, що поєднання підприємницької ініціативи, трудової мобільності, соціокультурної адаптації та інновацій стало основою стійкого розвитку харчової промисловості, підвищення її конкурентоспроможності та подальшої індустріалізації у ХХ ст., водночас формуючи нову робітничу культуру та сприяючи соціальній мобільності населення.

1. Державний архів Рівненської області. Ф. 240 «Рівненський пивоварний завод акціонерного товариства «Бергшлюс»». Оп. 1. Спр. 2. 67 арк.
2. Донік О. Реформування комерційної освіти в Україні наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.: поєднання інтересів держави і підприємницького капіталу. Проблеми історії України ХІХ – поч. ХХ ст. 2013. Вип. 22. С.254–266.
3. Жеребило І. Меценатство як прагнення до суспільної користі в Україні. Соціогуманітарні проблеми людини. 2008. № 3 С.82–90.
4. Іван Терещенко – підприємець, благодійник, меценат. URL: https://uain.press/blogs/ivan-tereshhenko-pidpriyemets-blagodijnik-metsenat-1335105.
5. Лазарович М. Етносоціальна структура населення України напередодні Першої світової війни. Збірник праць НТШ. 2015. Т. 10. С. 143–156.
6. Лазанська Т. І. Соціальне походження промислової буржуазії України в ХІХ столітті. Український історичний журнал. 1996. № 2. С. 65–73.
7. Лазанська Т. І. Історія підприємництва в Україні (на матеріалах торгово-промислової статистики ХІХ ст.). Київ: Інститут історії НАН України, 1999. 282 с.
8. Мартинчук С. Соціальні взаємини підприємців та робітників Волинської губернії. Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. 2016. Вип. 27. С. 250–256.
9. Москалюк М. М. Становлення і роль підприємців у цукровій промисловості українських губерній Російської імперії у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. 2014. Вип. XXXIX. С. 31–36.
10. Ніколаєва М. Соціокультурна характеристика підприємців України (1861–1914 рр.). Український історичний журнал. 2011. № 3. С. 95–107.
11. Романюк Н. Й. Сільські підприємці і підприємництво: 1861–1914 рр. (за матеріалами Київської, Подільської і Волинської губерній). Житомир: Полісся, 2012. 600 с.
12. Центральний державний історичний архів України, м. Київ (далі – ЦДІАК України). Ф. 442. Оп. 544. Спр. 40 Про присвоєння звання почесних громадян Києва М. А. Терещенку, М. П. Дегтярову і М. Ф. Попову. 18 арк. 03.04.1891–03.04.1891 рр.
13. ЦДІАК України. Ф. 442. Оп. 52. Спр. 437. 62 арк.
14. Цукрові магнати та меценати: Симиренко, Яхненко, Харитоненко. URL: https://agravery.com/uk/posts/show/cukrovi-magnati-ta-mecenati-simirenko-ahnenko-haritonenko .

1. State Archive of Rivne Region. F. 240 «Rivne Brewery of Joint-Stock Company «Bergshlius»». Op. 1. File 2. 67 sheets [In Ukrainian].
2. Donik, O. (2013). Reformuvannia komertsiinoi osvity v Ukraini naprykintsi XIX – na pochatku XX st.: poiednannia interesiv derzhavy i pidpryiemnytskoho kapitalu [Reformation of commercial education in Ukraine at the end of the 19th – beginning of the 20th century: Combination of state and entrepreneurial capital interests]. Problemy istorii Ukrainy XIX – pochatok XX st. – Problems of History of Ukraine of the 19th – Early 20th Centuries, 22, 254–266 [In Ukrainian].
3. Zherebylo, I. (2008). Metcenatstvo yak prahnenia do suspilnoi korysti v Ukraini [Philanthropy as an aspiration for public benefit in Ukraine]. Sotsiohumanitarni problemy liudyny – Socio-humanitarian Problems of a Human, 3, 82–90 [In Ukrainian].
4. Ivan Tereshchenko – pidpryiemets, blahodiinyk, metcenat [Ivan Tereshchenko – Entrepreneur, Philanthropist, Patron]. (n.d.). Uain.press. Retrieved from https://uain.press/blogs/ivan-tereshhenko-pidpriyemets-blagodijnik-metsenat-1335105 [In Ukrainian].
5. Lazarovych, M. (2015). Etnosotsialna struktura naselennia Ukrainy naperedodni Pershoi svitovoi viiny [Ethnosocial structure of the population of Ukraine on the eve of World War I]. Zbirnyk prats NTSh – Collection of Works of Shevchenko Scientific Society, 10, 143–156 [In Ukrainian].
6. Lazanska, T. I. (1996). Sotsialne pokhodzhennia promyslovoi burzhuazii Ukrainy v XIX stolitti [The social origin of the industrial bourgeoisie of Ukraine in the 19th century]. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal – Ukrainian Historical Journal, 2, 65–73 [In Ukrainian].
7. Lazanska, T. I. (1999). Istoriia pidpryiemnytstva v Ukraini (na materialakh torhovo-promyslovoi statystyky XIX st.) [History of entrepreneurship in Ukraine (based on 19th-century trade and industrial statistics)]. Kyiv [In Ukrainian].
8. Martynchuk, S. (2016). Sotsialni vzaiemyny pidpryiemtsiv ta robitnykiv Volynskoi hubernii [Social relations between entrepreneurs and workers of Volyn province]. Aktualni problemy vitchyznianoi ta vsesvitnoi istorii – Actual Problems of National and World History, 27, 250–256 [In Ukrainian].
9. Moskaluk, M. M. (2014). Stanovlennia i rol pidpryiemtsiv u tsukrovii promyslovosti ukrainskykh hubernii Rosiiskoi imperii u druhii polovyni XIX – na pochatku XX st. [Formation and role of entrepreneurs in the sugar industry of Ukrainian provinces of the Russian Empire in the second half of the 19th – early 20th century]. Naukovi pratsi istorychnoho fakultetu Zaporizkoho natsionalnoho universytetu – Scientific Works of the Faculty of History of Zaporizhzhia National University, 39, 31–36 [In Ukrainian].
10. Nikolaieva, M. (2011). Sotsiokulturna kharakterystyka pidpryiemtsiv Ukrainy (1861–1914 rr.) [Socio-cultural characteristics of entrepreneurs in Ukraine (1861–1914)]. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal – Ukrainian Historical Journal, 3, 95–107 [In Ukrainian].
11. Romaniuk, N. Y. (2012). Silski pidpryiemtsi i pidpryiemnytstvo: 1861–1914 rr. (za materialamy Kyivskoi, Podilskoi i Volynskoi hubernii) [Rural entrepreneurs and entrepreneurship: 1861–1914 (based on materials of Kyiv, Podillia and Volyn provinces)]. Zhytomyr [In Ukrainian].
12. Central State Historical Archive of Ukraine in Kyiv. F. 442. Op. 544. File 40 On awarding the honorary citizenship of Kyiv to M.A. Tereshchenko, M. P. Dehtiarov and M. F. Popov. 18 sheets. April 3, 1891 [In Ukrainian].
13. Central State Historical Archive of Ukraine in Kyiv. F. 442. Op. 52. File 437. 62 sheets [In Ukrainian].
14. Tsukrovi mahnaty ta metcenaty: Symyrenko, Yakhnenko, Kharytonenko [Sugar magnates and patrons: Symyrenko, Yakhnenko, Kharytonenko]. (n.d.). Agravery.com. Retrieved from https://agravery.com/uk/posts/show/cukrovi-magnati-ta-mecenati-simirenko-ahnenko-haritonenko [In Ukrainian].