ISSN 2519 1888 (Online)

 

Електронний каталог ННСГБ НААН online
Електронний каталог
ННСГБ НААН online

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 
17 ЦИВІЛІЗАЦІЙНІ МІСІЇ, ПРИКОРДОННЯ ТА НАЦІОНАЛЬНА БАЙДУЖІСТЬ У ПОЛЬСЬКІЙ ТА ЗАРУБІЖНІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ (1918–1939) повна стаття
doi.org/10.31073/istnauka202602-17
ПИЛИПЕНКО Л.

 ORCID: https://orcid.org/0000-0002-6408-048X

 Сторінки: 304-316

Стаття надійшла до редакції: 11.03.2026 р.

Стаття прийнята до друку: 30.03.2026 р.

Стаття оприлюднена: 29.05.2026 р.
Короткий огляд

У статті досліджується, як польська, європейська та американська історіографія інтерпретувала східні прикордонні землі Польщі (креси) та ширший регіон Східної Європи в міжвоєнний період, з особливим акцентом на програми модернізації та «цивілізаційної» інтервенції, що здійснювалися польською державою у 1918-1939 рр. Головною метою є показати, яким чином польські політичні й інтелектуальні еліти запозичували та переосмислювали ширші європейські наративи прогресу, цивілізації та орієнталізації для легітимації польського панування над українськими, єврейськими та іншими непольськими спільнотами.

Дослідження базується на історіографічному та дискурс-аналітичному підході. У ньому здійснюється критичний огляд німецької, англомовної та польської наукової літератури – включно з працями, створеними в період комунізму, а також опублікованими після 1989 р. – з метою з’ясування того, як такі поняття, як «цивілізація», «відсталість», «модернізація» та «польськість» були визначені та використані в історичних інтерпретаціях. Поєднуючи підходи політичної, соціальної та культурної історії, а також використовуючи мемуарні та документальні джерела, у статті простежується, як із часом змінювалися наукові та суспільні уявлення про прикордонні регіони та їхнє населення.

Зроблено висновок, що риторика та політика польських «цивілізаційних» зусиль на східних прикордонних землях можуть бути повною мірою зрозумілі лише в контексті трьох взаємопов’язаних чинників: нерівномірного економічного та інституційного розвитку, глибокого етнічного й конфесійного різноманіття, а також стратегічної вразливості становища Польщі між Німеччиною та Радянським Союзом. Польський модернізаційний дискурс значною мірою відтворював ширші європейські та колоніальні наративи «цивілізаційної місії», однак його практична реалізація відбувалася в умовах соціально складного середовища, де лояльності й ідентичності населення часто були мінливими та залежними від конкретного контексту. Це підкреслює необхідність подальших досліджень, які виходять за межі державоцентричних підходів і натомість зосереджуються на локальних діячах, повсякденних взаємодіях і різноманітних способах, у які національні та культурні ідентичності – включно з польською – формувалися, переосмислювалися або навіть ігнорувалися на території кресів.
Ключові слова
польсько-українські відносини, креси, Друга Річ Посполита, міжвоєнний період, національні меншини, історіографія.
Список використаних джерел та літератури
  1. Bakic-Hayden, M. (1995). Nesting Orientalisms: The Case of Former Yugoslavia. Slavic Review, 54(4), 917-931.
  2. Bjork, J. (2008). Neither German nor Pole: Catholicism and National Indifference in a Central European Borderland. Ann Arbor: University of Michigan Press.
  3. Brubaker, R. (2004). Ethnicity Without Groups Cambridge: Harvard University Press.
  4. Case, H. (2009). Between States: The Transylvanian Question and the European Idea during World War II. Stanford: Stanford University Press.
  5. Chojnowski, A. (1979). Koncepcje polityki narodowościowej rządów polskich w latach 1921-1939. Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich.
  6. Czekaj-Wiśniewska, B. (2006). Korpus Ochrony Pogranicza: jednodniówki w zbiorach Centralnej Biblioteki Wojskowej. Warsaw: Wydawn. Polonia Militaris.
  7. Davies, N. (1982). God’s Playground: A History of Poland. Vol. II: 1795 to the Present. New York: Columbia University Press.
  8. Germans, Poland, and Colonial Expansion to the East: 1850 through the Present. (2009). (R. Nelson Ed.). New York: Palgrave Macmillan.
  9. Gross, F. (1978). Kresy: The Frontier of Eastern Europe. Polish Review, 23(2), 3-16.
  10. Grott, B. (2010). Działalność nacjonalistów ukraińskich na Kresach Wschodnich II Rzeczypospolitej. Warsaw: Muzeum Historii Polskiego Ruchu Ludowego.
  11. Heller, C. (1977). On the Edge of Destruction: Jews of Poland between the Two World Wars. New York: Columbia University Press.
  12. Hryciuk, G. (2005). Przemiany narodowościowe i ludnościowe w Galicji Wschodniej i na Wołyniu w latach 1931-1948. Toruń: Wydawn. Adam Marszałek.
  13. Jabłonowski, M. (2002). Formacja Specjalna: Korpus Ochrony Pogranicza 1924-1939. Warsaw: Oficyna Wydawnicza ASPRA-JR.
  14. Jedlicki, J. (1990). Holy Ideals and Prosaic Life, or the Devil’s Alternatives. In S. Gomułka & A. Polonsky (Eds.), Polish Paradoxes (pp. 41). London; New York: Routledge.
  15. Jedlicki, J. (1999). Historical Memory as a Source of Conflicts in Eastern Europe. Communist and Post Communist Studies, 32(3).
  16. Jedlicki, J. (1999). A Suburb of Europe: Polish Nineteenth-Century Approaches to Western Civilization. Budapest: Central European University Press.
  17. Judson, P. (2002). Guardians of the Nation: Activists on the Language Frontiers of Imperial Austria. Cambridge: Harvard University Press.
  18. Kęsik, J. (1995). Zaufany Komendanta: Biografia Polityczna Jana Henryka Józewskiego 1892-1981. Wrocław: Wydawn. Uniwersytetu Wrocławskiego.
  19. King, J. (2002). Budweisers into Czechs and Germans: A Local History of Bohemian Politics, 1848-1948. Princeton: Princeton University Press.
  20. Kopp, K. (2009). Reinventing Poland as a German Colonial Territory in the Nineteenth Century: Gustav Freytag’s Soll und Haben as Colonial Novel. In Germans, Poland, and Colonial Expansion to the East (pp. 22).
  21. Kuczerepa, M. (2000). Stosunki ukraińsko-polskie w II Rzeczypospolitej we współczesnej historiografii ukraińskiej. In P. Kosiewiski & G. Motyka (Eds.), Historycy polscy i ukraińscy wobec problemów XX wieku (pp. 147). Kraków: Tow. Autorów i Wydawców Prac Naukowych Universitas.
  22. Łappo, H. (1998). Z Kresów Wschodnich Rzeczypospolitej: wspomnienia z osad wojskowych 1921-1940. London: Ognisko Rodzin Osadników Kresowych.
  23. Liulevicius, V. (2009). The German Myth of the East: 1800 to the Present. Oxford; New York: Oxford University Press.
  24. Magocsi, P. (2010). A History of Ukraine: The Land and Its People (2 ed.). Toronto; Buffalo: University of Toronto Press.
  25. Mędrzecki, W. (1988). Województwo wołyńskie 1921-1939: elementy przemian cywilizacyjnych, społecznych i politycznych. Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich.
  26. Mędrzecki, W. (1995). Przemiany cywilizacyjne i socjotopograficzne miast województwa wołyńskiego 1921-1939. Kwartalnik Historii Kultury Materialnej(1), 107-108.
  27. Mędrzecki, W. (2000). Druga Rzeczpospolita w historiografii polskiej po 1989 roku. In Historycy polscy i ukraińscy wobec problemów XX wieku (pp. 11). Kraków: Tow. Autorów i Wydawców Prac Naukowych Universitas.
  28. Mędrzecki, W. (2005). Inteligencja polska na Wołyniu w okresie międzywojennym. Warsaw: Wydawnictwo Neriton Instytut Historii PAN.
  29. Mendelsohn, E. (1986). Interwar Poland: Good for the Jews or Bad for the Jews? In C. Abramsky (Ed.), The Jews in Poland. Oxford; New York: Basil Blackwell.
  30. Mironowicz, E. (2007). Białorusini i Ukraińcy w polityce obozu piłsudczykowskiego. Białystok: Wydawnictwo Uniwersyteckie Trans Humana.
  31. Palmer, A. (1970). The Lands Between: A History of East-Central Europe since the Congress of Vienna. New York: Macmillan.
  32. Papierzyńska-Turek, M. (1979). Sprawa Ukraińska w Drugiej Rzeczypospolitej, 1922-1926. Kraków: Wydawnictwo Literackie.
  33. Polonsky, A. (1972). Politics in Independent Poland 1921-1939: The Crisis of Constitutional Government. Oxford: Clarendon Press.
  34. Polonsky, A. (1975). The Little Dictators: The History of Eastern Europe since 1918. London; Boston: Routledge.
  35. Polska-Ukraina: Trudne Pytania. (1997). Paper presented at the Materiały II międzynarodowego seminarium historycznego "Stosunki polsko-ukraińskie w latach 1918-1947", Warszawa.
  36. Porter, B. (2000). When Nationalism Began to Hate: Imagining Modern Politics in Nineteenth-Century Poland. Oxford: Oxford University Press.
  37. Potocki, R. (2003). Polityka państwa polskiego wobec zagadnienia ukraińskiego w latach 1930-1939. Lublin: Instytut Europy Środkowo-Wschodniej.
  38. Rothschild, J. (1966). Pilsudski’s Coup d’Etat. New York: Columbia University Press.
  39. Stobniak-Smogorzewska, J. (2003). Kresowe Osadnictwo Wojskowe 1920-1945. Warsaw: Instytut Studiów Politycznych PAN.
  40. Tomaszewski, J. (1963). Z Dziejów Polesia, 1921-1939: Zarys stosunków społeczno-ekonomicznych. Warsaw: Państwowe Wydawnictwo Naukowe.
  41. Tomaszewski, J. (1985). Rzeczpospolita Wielu Narodów (1 ed.). Warszawa Wydawnictwo Czytelnik.
  42. Tomaszewski, J. (1990). Zarys dziejów Żydów w Polsce w latach 1918-1939. Warsaw: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego.
  43. Wolff, L. (1994). Inventing Eastern Europe: The Map of Civilization on the Mind of the Enlightenment. Stanford: Stanford University Press.
  44. Zahra, T. (2008). Kidnapped Souls: National Indifference and the Battle for Children in the Bohemian Lands, 1900-1948. Ithaca: Cornell University Press.
  45. Zahra, T. (2010). Imagined Non-Communities: National Indifference as a Category of Historical Analysis. Slavic Review, 69(1).
  46. Żarnowski, J. (1973). Społeczeństwo Drugiej Rzeczypospolitej. Warsaw: Państwowe Wydawnictwo Naukowe.

 
сайт создан компанией web студия