У статті наведено результати дослідження формування продуктивності льону-довгунця залежно від поєднання генетичних особливостей сучасних сортів та агротехнологічних чинників вирощування. Обґрунтовано, що реалізація високого потенціалу продуктивності культури визначається не лише біологічними властивостями сортів, але й оптимізацією елементів технології вирощування, зокрема системи мінерального живлення. Мета дослідження – встановлення закономірностей росту, розвитку та формування врожайності льону-довгунця, а також оцінка впливу різних норм мінеральних добрив на кількісні та якісні показники продукції в умовах Лісостепу Західного.

Дослідження проводили у 2023–2025 рр. із використанням польових, лабораторних і статистичних методів на сірих лісових поверхнево оглеєних ґрунтах. Об’єктами дослідження були сучасні сорти льону-довгунця: Гетьман – високопродуктивний середньостиглий сорт із тривалістю вегетаційного періоду 76–84 доби, висотою рослин 85–90 см та потенціалом урожайності волокна до 2,1 т/га; Гладіатор – середньостиглий сорт, стійкий до вилягання та здатний формувати високий урожай соломи і якісного волокна; Синільга – сорт інтенсивного типу з високим виходом довгого волокна (до 18 ц/га) та підвищеною стійкістю до хвороб; Есмань – середньостиглий сорт, що характеризується високою технологічністю при збиранні. Для досліджуваних сортів застосовували норми мінеральних добрив N20P40K60, N30P60K90, N45P90K135.

Встановлено, що тривалість вегетаційного періоду культури змінювалася залежно від сортових особливостей і рівня мінерального живлення. Доведено, що продуктивність льону-довгунця значною мірою визначається взаємодією генетичних і агротехнологічних факторів. Вищі показники врожайності соломи та насіння формувалися за оптимальних норм удобрення, при цьому сорти інтенсивного типу демонстрували найбільшу віддачу на підвищені дози мінеральних добрив. Сорт Гетьман відзначався стабільно високою врожайністю волокна і насіння, Синільга – підвищеним виходом довгого волокна, Гладіатор – стійкістю до вилягання та формуванням якісної соломи, а Есмань – технологічністю збирання.

Отримані результати підтверджують доцільність диференційованого підходу до вибору сортів і системи удобрення як основи ефективного вирощування льону-довгунця. Практичне значення дослідження полягає в оптимізації технологій вирощування культури з метою підвищення врожайності та якості волокнистої продукції.

1. Гноїлек Л. С. Ефективність доз мінеральних добрив і норм висіву при вирощуванні льону-довгунцю. Агропромислове виробництво Полісся. 2013. Вип. 6. С. 139–142.
2. Дисперсійний і кореляційний аналіз результатів польових дослідів: навч. посіб. / В. О. Ушкаренко та ін. Херсон, 2009. 372 с.
3. Дрозд О. М., Лісовий О. Б., Пивовар Т. М. Продуктивність нових сортів льону-довгунця залежно від доз та видів мінеральних добрив. Збірник наукових праць Національного наукового центру «Інститут землеробства НААН». 2017. Вип. 4. С. 83–90.
4. Думич В. Вплив систем обробітку ґрунту на ріст, розвиток та врожайність льону-довгунця. Техніко-технологічні аспекти розвитку та випробування нової техніки і технологій для сільського господарства України. 2020. Вип. 27 (41). С. 222–230. DOI: https://doi.org/10.31473/2305-5987-2020-2-27(41)-20.
5. Кабанець В. М. Галузі льонарства та коноплярства України: стан та перспективи. Луб’яні та технічні культури : збірник наукових праць. 2017. Вип. 5 (10). С. 3–7.
6. Лімонт А. С., Лімонт З. А. Продуктивність і стеблостій льону-довгунця з урахуванням густоти стояння рослин перед збиранням. Інженерія природокористування. 2021. № 4 (22). С. 27–41.
7. DSTU 4405:2005. (2006). Soil quality. Determination of mobile compounds of phosphorus and potassium by the Kirsanov method in the modification of the National Center of IGA. Retrieved from https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page?id_doc=60252.
8. DSTU 7863:2015. (2016). Soil quality. Determination of easily hydrolyzable nitrogen by the Kornfield method. Retrieved from https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=62745.
9. Melnyk, O., Melnychuk, M., & Kashytsky, V. (2022). Receiving cellulose microfibers from technical hemp and flax. Commodity Bulletin, 1(15), 317–327. https://doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2022-15-28
10. Productivity of common flax varieties depending on fertilizer / L. Tkachenko et al. Scientific Horizons. 2024. Vol. 27, no. 5. P. 79–87. https://doi.org/10.48077/scihor5.2024.79.
11. Shuvar, A. M., Shuvar, I. A., & Rudavska, N. M. (2021). The role of meteorological factors in the formation of the productivity of flax-dughuntsia in the conditions of the Western and Polissia forest-steppe. Agrarian Innovations, 5, 93–100. DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.5.15.
12. Tarariko, O., Ilienko, T., Kuchma, T., & Velychko, V. (2022). Dynamics of climate changes and its effect on the performance of cereals according to satellite data. Agricultural Science and Practice, 9(2), 64–80. DOI: https://doi.org/10.15407/agrisp9.02.064.
13. Trach, Y. V. (2020). The influence of weather conditions on the formation of flax crops in the Chernihiv region. Odesa: Odesa State Environmental University.
14. Wilson, L., New, S., Daron, J., & Golding, N. (2021). Climate change impacts for Ukraine. Retrieved from https://www.metoffice.gov.uk/binaries/content/assets/metofficegovuk/pdf/services/government/met-office_climatechange-impacts-for-ukraine_report_08dec2021_english.pdf

1. Hnoilek, L. S. (2013). Efektyvnist doz mineralnykh dobryv i norm vysivu pry vyroshchuvanni lonu-dovhuntsiu [Efficiency of mineral fertilizer rates and seeding rates in fiber flax cultivation]. Ahropromyslove vyrobnytstvo Polissia, 6, 139–142 [In Ukrainian].
2. Ushkarenko, V. O., et al. (2009). Dyspersiinyi i koreliatsiinyi analiz rezultativ polovykh doslidiv [Dispersion and correlation analysis of field experiment results]. Kherson [In Ukrainian].
3. Drozd, O. M., Lisovyi, O. B., & Pyvovar, T. M. (2017). Produktyvnist novykh sortiv lonu-dovhuntsia zalezhno vid doz ta vydiv mineralnykh dobryv [Productivity of new fiber flax varieties depending on doses and types of mineral fertilizers]. Zbirnyk naukovykh prats Natsionalnoho naukovoho tsentru «Instytut zemlerobstva NAAN», 4, 83–90 [In Ukrainian].
4. Dumych, V. (2020). Vplyv system obrobitku gruntu na rist, rozvytok ta vrozhainist lonu-dovhuntsia [Influence of tillage systems on growth, development and productivity of fiber flax]. Tekhniko-tekhnolohichni aspekty rozvytku ta vyprobuvannia novoi tekhniky i tekhnolohii dlia silskoho hospodarstva Ukrainy, 27(41), 222–230 [In Ukrainian].
5. Kabanets, V. M. (2017). Haluzi lonarstva ta konopliarstva Ukrainy: stan ta perspektyvy [Flax and hemp industries of Ukraine: current state and prospects]. Lubiani ta tekhnichni kultury, 5 (10), 3–7 [In Ukrainian].
6. Limont, A. S., & Limont, Z. A. (2021). Produktyvnist i steblostii lonu-dovhuntsia z urakhuvanniam hustoty stoiannia roslyn pered zbyranniam [Productivity and stem stand of fiber flax considering plant density before harvesting]. Inzheneriia pryrodokorystuvannia, 4 (22), 27–41 [In Ukrainian].
7. DSTU 4405:2005. (2006). Soil quality. Determination of mobile compounds of phosphorus and potassium by the Kirsanov method in the modification of the National Center of IGA. Retrieved from https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page?id_doc=60252 [In English].
8. DSTU 7863:2015. (2016). Soil quality. Determination of easily hydrolyzable nitrogen by the Kornfield method. Retrieved from https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=62745 [In English].
9. Melnyk, O., Melnychuk, M., & Kashytsky, V. (2022). Receiving cellulose microfibers from technical hemp and flax. Commodity Bulletin, 1(15), 317–327. DOI: https://doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2022-15-28 [In English].
10. Tkachenko, L., et al. (2024). Productivity of common flax varieties depending on fertilizer. Scientific Horizons, 27 (5), 79–87. DOI: https://doi.org/10.48077/scihor5.2024.79 [In English].
11. Shuvar, A. M., Shuvar, I. A., & Rudavska, N. M. (2021). The role of meteorological factors in the formation of the productivity of flax-dughuntsia in the conditions of the Western and Polissia forest-steppe. Agrarian Innovations, 5, 93–100. DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.5.15 [In English].
12. Tarariko, O., Ilienko, T., Kuchma, T., & Velychko, V. (2022). Dynamics of climate changes and its effect on the performance of cereals according to satellite data. Agricultural Science and Practice, 9(2), 64–80. DOI: https://doi.org/10.15407/agrisp9.02.064 [In English].
13. Trach, Y. V. (2020). The influence of weather conditions on the formation of flax crops in the Chernihiv region. Odesa State Environmental University [In English].
14. Wilson, L., New, S., Daron, J., & Golding, N. (2021). Climate change impacts for Ukraine. Retrieved from https://www.metoffice.gov.uk/binaries/content/assets/metofficegovuk/pdf/services/government/met-office_climatechange-impacts-for-ukraine_report_08dec2021_english.pdf [In English].