Дослідження процесів модернізації сільського господарства Галичини у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. є важливим напрямом історико-економічного аналізу, оскільки саме у цей період відбувалося формування передумов переходу від традиційного, переважно екстенсивного господарювання до більш раціоналізованої та технічно оснащеної аграрної системи. Входження регіону до складу Австро-Угорської імперії, скасування панщини у 1848 р., розвиток аграрної науки й освіти сприяли поступовому впровадженню нових технологій і засобів механізації в сільськогосподарське виробництво. Водночас механізація аграрного сектора Галичини мала суперечливий характер, зумовлений як об’єктивними природно-кліматичними умовами, так і соціально-економічними та інституційними чинниками.

У роботі обґрунтовано, що визначальну роль у розвитку механізації відігравали науково-освітні центри, зокрема рільничі школи, а також діяльність учених і практиків, які забезпечували адаптацію іноземних зразків техніки до місцевих умов. Застосування сільськогосподарських машин – плугів, сівалок, жниварок, молотарок та іншого обладнання – сприяло підвищенню продуктивності праці, розширенню посівних площ і зростанню товарності аграрного виробництва. Водночас виявлено, що імпортована техніка часто не відповідала специфіці галицьких агроландшафтів, що зумовлювало необхідність її конструктивної адаптації та удосконалення.

Крім того, особливу увагу приділено аналізу процесів становлення системи випробування сільськогосподарських машин, розвитку інженерної думки та формуванню локальних практик технічної модернізації. Доведено, що адаптація техніки відбувалася як послідовний процес, який охоплював виявлення експлуатаційних проблем, їх емпіричне усунення та подальшу інтеграцію вдосконалених рішень у виробничу практику. Виявлено, що механізація була важливим чинником трансформації аграрного виробництва, сприяла зміні структури праці, підвищенню ефективності господарювання та формуванню нових соціально-економічних відносин у сільській місцевості.

Доведено, що механізація сільського господарства Галичини у досліджуваний період була складним і нерівномірним процесом, який поєднував інноваційні тенденції з обмеженнями розвитку, але водночас заклав основу для подальшої технічної модернізації аграрного сектора.

1. Баган О. Становлення Галичини в кінці ХІХ ст. як знакового регіону в етно-культурному і цивілізаційно-геополітичному аспектах. Галичина: література і культурно-історичні основи. 2025. № 2. С. 15–52. DOI: https://doi.org/10.24919/2786-6963.2.2023.317527.
2. Романюк Н., Вісла Р. Історичний досвід сільського підприємництва в Україні (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.). Сторінки історії. 2021. № 52. DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.52.2021.236152.
3. Makaruk I. Crop production and land resources in Galicia during the Austro-Hungarian period. Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць ДДПУ імені Івана Франка. Серія: Історія. 2021. № 6/48. С. 84–109. DOI: https://doi.org/10.24919/2312-2595.6/48.228473.
4. Демуз І., Вергунова І. Структурно-функціональна модель організації сільськогосподарських товариств України ХІХ–ХХ ст. Емінак: науковий щоквартальник. 2024. № 4 (48). С. 9–24. DOI: https://doi.org/10.33782/eminak2024.4(48).748.
5. Makaruk I., Tokar N., Filoretova L., Klapcuk V. History of agriculture of Galicia from the second half of 19th to first third of 20th centuries. Grassroots Journal of Natural Resources. 2021. Vol. 4, № 1. P. 40–61. DOI: https://doi.org/10.33002/nr2581.6853.040104.
6. Вісин О. О. Становлення та розвиток системи випробування сільськогосподарської техніки на Галичині (70-ті роки ХІХ – 20-ті роки ХХ ст.). Історія науки і біографістика. 2021. № 3. С. 156–184. DOI: https://doi.org/10.31073/istnauka202103-09.
7. Нижник С. В. Адаптація конструкцій іноземних землеробських машин до агроландшафтів Галичини: історична ретроспектива. Вісник науки та освіти. 2026. № 7. С. 3488–3502. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-6165-2026-2(44)-3488-3502.
8. Нижник С. В. Внесок діячів української аграрної дослідної справи у розвиток рільничої механіки наприкінці ХІХ ст. Історія науки і біографістика. 2026. № 1. С. 168–186. DOI: https://doi.org/10.31073/istnauka202601-08.
9. Hordenko S. Leading trends of agricultural education development in the 19th – at the beginning of the 20th century. Modern Problems of History of Science and Biographical Study. Р. 21–40. DOI: https://doi.org/10.36059/978-966-397-148-3/21-40.
10. Клименко М. Б. Внесок професора Томаша Рильського (1838–1924) у розвиток землеробської механіки другої половини ХІХ ст. Історія науки і біографістика. 2022. № 4. С. 31–45. DOI: https://doi.org/10.31073/istnauka202204-03.
11. Балишев М. А. Роль наукових досліджень у вдосконаленні механізмів з випробування сільськогосподарської техніки. Вісник аграрної історії. 2025. № 12. С. 270–288. DOI: https://doi.org/10.31392/VAH-2025.51-52.23.
12. Еволюція теоретичних і практичних основ систем землеробства в Україні: монографія / І. Д. Примак, О. А. Цюк, І. В. Мартинюк, Л. М. Філіпова, Н. М. Присяжнюк, Ю. В Федорук, Л. М. Качан., Т. В. Панченко, I. А. Покотило, Т. П. Лозiнська, С. В. Ображій, А. М. Карпенко, Д. В. Лiтвiнов. Вінниця: ТОВ «ТВОРИ», 2022. 524 с.
13. Ларіна Я., Алшабан А. Т. Н. Класифікація інновацій в аграрному секторі як передумова формування маркетингових стратегій інноваційного розвитку сільськогосподарських підприємств. Економіка і управління бізнесом. 2019. № 10. С. 58–67. DOI: https://doi.org//10.31548/bioeconomy2019.01.058.
14. Кривоконь О. Г., Козоріз В. П. Особливості тракторизації сільського господарства України на початку 20-х років ХХ ст. Дослідження з історії і філософії науки і техніки. 2020. Т. 29, № 2. С. 90–99. DOI: https://doi.org/10.15421/272025.
15. Деркач О. Становлення теоретичних основ випробувань землеробських машин в Україні (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.). Історія науки і біографістика. 2025. № 1. С. 22–38. https://doi.org/10.31073/istnauka202501-02.
16. Падалка С. С., Кириленко І. Г., Вергунов В. А. Аграрна історія України. У 3-х ч. Ч. І: Від найдавніших часів до початку XX століття. Київ: Аграрна наука, 2019. 332 с.
17. Клименко М. Б. Становлення рільничої школи Дублян як освітньо-наукового осередку у 1856-1876 рр. Історія науки і біографістика. 2025. № 1. DOI: https://doi.org/10.31073/istnauka202501-05.

1. Bahan, O. (2025). Stanovlennia Halychyny v kintsi XIX st. yak znakovoho rehionu v etno-kulturnomu i tsyvilizatsiino-heopolitychnomu aspektakh [Formation of Galicia in the late 19th century as a significant region in ethno-cultural and civilizational-geopolitical aspects]. Halychyna: literatura i kulturno-istorychni osnovi – Galicia: literature and cultural-historical foundations, (2), 15–52. https://doi.org/10.24919/2786-6963.2.2023.317527 [In Ukrainian].
2. Romaniuk, N., & Visla, R. (2021). Istorychnyi dosvid silskoho pidpryiemnytstva v Ukraini (druha polovyna XIX – pochatok XX st.) [Historical experience of rural entrepreneurship in Ukraine (second half of the 19th – early 20th centuries)]. Storinky istorii – Pages of History, (52). https://doi.org/10.20535/2307-5244.52.2021.236152 [In Ukrainian].
3. Makaruk, I. (2021). Crop production and land resources in Galicia during the Austro-Hungarian period. Problemy humanitarnykh nauk – Issues of Humanities, (6/48), 84–109. https://doi.org/10.24919/2312-2595.6/48.228473.
4. Demuz, I., & Verhunova, I. (2024). Strukturno-funktsionalna model orhanizatsii silskohospodarskykh tovarystv Ukrainy XIX–XX st. [Structural and functional model of agricultural societies organization in Ukraine in the 19th–20th centuries]. Eminak: naukovyi shchokvartalnyk – Eminak: Scientific Quarterly Journal, 4(48), 9–24. https://doi.org/10.33782/eminak2024.4(48).748 [In Ukrainian].
5. Makaruk, I., Tokar, N., Filoretova, L., & Klapcuk, V. (2021). History of agriculture of Galicia from the second half of the 19th to the first third of the 20th centuries. Grassroots Journal of Natural Resources, 4 (1), 40–61. https://doi.org/10.33002/nr2581.6853.040104.
6. Visyn, O. O. (2021). Stanovlennia ta rozvytok systemy vyprobuvannia silskohospodarskoi tekhniky na Halychyni (70-ti roky XIX – 20-ti roky XX st.) [Formation and development of the system for testing agricultural machinery in Galicia (1870s–1920s)]. Istoriia nauky i biohrafistyka – History of Science and Biographical Studies, 3, 156–184. https://doi.org/10.31073/istnauka202103-09 [In Ukrainian].
7. Nyzhnyk, S. V. (2026). Adaptatsiia konstruktsii inozemnykh zemlerobskykh mashyn do ahrolandshaftiv Halychyny: istorychna retrospektyva [Adaptation of foreign agricultural machinery designs to Galicia’s agrolandscapes: historical retrospective]. Visnyk nauky ta osvity – Bulletin of Science and Education, (7), 3488–3502. https://doi.org/10.52058/2786-6165-2026-2(44)-3488-3502 [InUkrainian].
8. Nyzhnyk, S. V. (2026). Vnesok diiachiv ukrainskoi ahrarnoi doslidnoi spravy u rozvytok rilnychoi mekhaniky naprykintsi XIX st. [Contribution of Ukrainian agrarian researchers to the development of agricultural mechanics in the late 19th century]. Istoriia nauky i biohrafistyka – History of Science and Biographical Studies, (1), 168–186. https://doi.org/10.31073/istnauka202601-08 [In Ukrainian].
9. Hordenko, S. (2021). Leading trends of agricultural education development in the 19th – at the beginning of the 20th century. Modern Problems of History of Science and Biographical Study, 21–40. https://doi.org/10.36059/978-966-397-148-3/21-40.
10. Klymenko, M. B. (2022). Vnesok profesora Tomasha Rylskoho (1838–1924) u rozvytok zemlerobskoi mekhaniky druhoi polovyny XIX st. [Contribution of Professor Tomasz Rylski (1838–1924) to the development of agricultural mechanics in the second half of the 19th century]. Istoriia nauky i biohrafistyka – History of Science and Biographical Studies, (4), 31–45. https://doi.org/10.31073/istnauka202204-03 [In Ukrainian].
11. Balyshev, M. A. (2025). Rol naukovykh doslidzhen u vdoskonalenni mekhanizmiv z vyprobuvannia silskohospodarskoi tekhniky [The role of scientific research in improving mechanisms for testing agricultural machinery]. Visnyk ahrarnoi istorii – Bulletin of Agrarian History, (12), 270–288. https://doi.org/10.31392/VAH-2025.51-52.23 [In Ukrainian].
12. Prymak, I. D., Tsiuk, O. A., Martyniuk, I. V. et al. (2022). Evoliutsiia teoretychnykh i praktychnykh osnov system zemlerobstva v Ukraini [Evolution of theoretical and practical foundations of farming systems in Ukraine]. Vinnytsia [InUkrainian].
13. Larina, Ya., Alshaban, A. T. N. (2019). Klasyfikatsiia innovatsii v ahrarnomu sektori yak peredumova formuvannia marketynhovykh stratehii innovatsiinoho rozvytku silskohospodarskykh pidpryiemstv [Classification of innovations in the agricultural sector as a prerequisite for marketing strategies of innovative development of agricultural enterprises]. Ekonomika i upravlinnia biznesom – Economics and Business Management, 10, 58–67. https://doi.org//10.31548/bioeconomy2019.01.058 [In Ukrainian].
14. Kryvokon, O. H., Kozoriz, V. P. (2020). Osoblyvosti traktoryzatsii silskoho hospodarstva Ukrainy na pochatku 20-kh rokiv XX st. [Features of tractorization of agriculture in Ukraine in the early 1920s]. Doslidzhennia z istorii i filosofii nauky i tekhniky – Studies in History and Philosophy of Science and Technology, 29(2), 90–99. https://doi.org/10.15421/272025 [In Ukrainian].
15. Derkach, O. (2025). Stanovlennia teoretychnykh osnov vyprobuvan zemlerobskykh mashyn v Ukraini (druha polovyna XIX – pochatok XX st.) [Formation of theoretical foundations of testing agricultural machines in Ukraine (second half of the 19th – early 20th centuries)]. Istoriia nauky i biohrafistyka – History of Science and Biographical Studies, (1), 22–38. https://doi.org/10.31073/istnauka202501-02 [InUkrainian].
16. Padalka, S. S., Kyrylenko, I. H., & Verhunov, V. A. (2019). Ahrarna istoriia Ukrainy. U 3-kh ch. – Ch. I: Vid naidavnishykh chasiv do pochatku XX stolittia [Agrarian history of Ukraine. In 3 parts – Part I: From ancient times to the beginning of the 20th century]. Kyiv [In Ukrainian].
17. Klymenko, M. B. (2025). Stanovlennia rilnychoi shkoly Dublyan yak osvitno-naukovoho oseredku u 1856–1876 rr. [Formation of the Dubliany agricultural school as an educational and scientific center in 1856–1876]. Istoriia nauky i biohrafistyka – History of Science and Biographistics, (1). https://doi.org/10.31073/istnauka202501-05 [In Ukrainian].