Метою статті є дослідження історії кованої церковної брами початку ХХ ст., аналіз технічних прийомів виготовлення, її художньо-естетичних особливостей, а також розгляд особливостей збереження пам’ятки ковальського ремесла та експонування на території церковного двору Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав».

Використано загально-наукові методи пошуку, аналізу та синтезу, що дало змогу окреслити середовище побутування досліджуваної пам’ятки, розглянути особливості ковальського ремесла, художні й естетичні уподобання майстрів-ковалів того часу.

Зазначено, що в автентичному середовищі церковна брама була частиною комплексу двору Іоано-Богословської церкви, збудованої в 1832 р. у с. Карабчиїв Сквирського повіту Київської губернії. На початку ХХ ст. церковне подвір’я було загороджене муром і встановлена церковна брама на центральному вході. У часи панування атеїстичної влади церква була зачинена. До 90-х рр. ХХ ст. споруда використовувалася колгоспом як зерносховище.

Установлено, що в 1984 р. церковна брама була перевезена на територію Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. Відзначено, що кована брама в експозиції церковного двору є джерелом інформації не лише про історію розвитку духовного життя суспільства, а й дає важливу інформацію про особливості ковальського ремесла, художні й естетичні уподобання майстрів-ковалів того часу. Визначено, що найоптимальнішою формою збереження і способом використання пам’ятки є її експонування на території Музею.

1. Кот С. І., Денисенко Г. Г., Івакін Г. Ю., Катаргіна Т. І., Ковпаненко Н. Г., Скрипник П. І., Тимофієнко В. І., Титова О. М., Федорова Л. Д. Культурна спадщина в контексті «Зводу пам’яток історії та культури України». Київ: Інститут історії України, 2015. 486 с.
2. Козій Г. І. Першому в Україні музею просто неба – 45. Краєзнавство. 2009. Вип. 1–2. С. 128–134.
3. Жам О. М., Козій Г. І. До історії створення музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини (за матеріалами епістолярної спадщини краєзнавця Є. Ф. Іщенка). Переяславіка. Наукові записки Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Переяслав-Хмельницький, 2012. Вип. 6 (8). C. 92–98.
4. Ткаченко Н. Г. Концептуальні засади створення двору козацької церкви на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини Національного істори-етнографічного заповідника «Переяслав». Могилянські читання. Київ: Фенікс, 2007. Вип. 2. С. 308–319.
5. Шкіра М. В. Православні святині Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Православ’я в Україні. Київ, 2017. Вип. 2. С. 272 281.
6. Антонов В. Статистические списки церквей Киевской епархии / Памятная книжка Киевской епархии. Київ, 1882. 408 с.
7. Издание Киевского губернского статистического комитета. Список населённых мест Киевской губернии. Киев, 1900. 1976 с.
8. Польові матеріали автора. Записано 05.05.2021 р. від В. Д. Терих 1947 р. н., мешканця с. Карапчиєв Бердичевський р-ну Житомирська обл.
9. Польові матеріали. Записано 22.05.2021 р. від О. М. Мельник 1948 р. н. мешканця м. Переяслав.
10. Авраменко С. М. Кована брама в експозиції церковного двору Музею народної архітектури Середньої Наддніпрянщини Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Переяславіка. Наукові записки Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Переяслав, 2021. Вип. 20 (22). С. 41–44.
11. Боньковська С. М. Ковальство на Україні (ХІХ – поч. ХХ ст.). Київ: Наукова думка, 1991. 109 с.

1. Kot, S., Denysenko, H., Ivakin, H., Katarhina, T., Kovpanenko, N., Skrypnyk, P., et al. (2015). Kulturna spadshchyna v konteksti «Zvodu pamiatok istorii ta kultury Ukrainy» [Cultural heritage in the context of the «Compendium of Monuments of History and Culture of Ukraine»]. Kyiv [in Ukrainian].
2. Kozii, H. (2009). Pershomu v Ukraini muzeiu prosto neba – 45 [To the first open-air museum in Ukraine – 45]. Kraieznavstvo – Local history, issue 1–2, pp. 128–134 [in Ukrainian].
3. Zham, O., & Kozii, H. (2012). Do istorii stvorennia muzeiu narodnoi arkhitektury ta pobutu Serednoi Naddniprianshchyny (za materialamy epistoliarnoi spadshchyny kraieznavtsia Ye. F. Ishchenka) [To the history of the creation of the museum of folk architecture and life of the Central Dnieper region (based on the epistolary heritage of the local historian E. F. Ishchenko)]. PEREYASLAVICA: Naukovi zapysky Natsionalnoho istoryko-etnohrafichnoho zapovidnyka «Pereyaslav» / Zbirnyk naukovykh statei – PEREYASLAVICA: Scientific notes of the National Historical and Ethnographic Reserve «Pereyaslav» / Collection of scientific articles. Pereiaslav-Khmelnytskyi, issue 6 (8), pp. 92–98 [in Ukrainian].
4. Tkachenko, N. (2007). Kontseptualni zasady stvorennia dvoru kozatskoi tserkvy na terytorii Muzeiu narodnoi arkhitektury ta pobutu Serednoi Naddniprianshchyny Natsionalnoho istotko-etnohrafichnoho zapovidnyka «Pereiaslav» [Conceptual foundations of the creation of the courtyard of the Cossack church on the territory of the Museum of Folk Architecture and Life of the Central Dnipro region of the National Historical and Ethnographic Reserve «Pereyaslav»]. Mohylianski chytannia – Mohyla readings. Kyiv: Feniks, issue 2, pp. 308–319 [in Ukrainian].
5. Shkira, M. (2017). Pravoslavni sviatyni Muzeiu narodnoi arkhitektury ta pobutu Serednoi Naddniprianshyny Natsionalnoho istoryko-etnohrafichnoho zapovidnyka «Pereiaslav» [Orthodox shrines of the Museum of Folk Architecture and Life of the Middle Dnieper of the National Historical and Ethnographic Reserve «Pereyaslav»]. Pravoslavia v Ukraini – Orthodoxy in Ukraine. Kyiv, issue 2, pp. 272–281 [in Ukrainian].
6. Antonov, V. (1882). Statystycheskye spysky tserkvei Kyevskoi yeprkhyy [Statistical lists of churches of the Kyiv diocese]. Pamiatnaia knyzhka Kyevskoi yeparkhyi – Commemorative book of the Kyiv diocese. Kyiv [in Russian].
7. (1900). Izdanie Kievskogo gubernskogo statisticheskogo komiteta. Spisok naselYonnyih mest Kievskoy gubernii [Publication of the Kyiv Provincial Statistical Committee. List of inhabited places of the Kyiv province]. Kyiv [in Russian].
8. Polovi materialy avtora. Zapysano 05.05.2021 r. vid V. D. Terykh 1947 r. n., meshkantsia s. Karapchyiev Berdychevskyi r-n Zhytomyrska obl. [Field materials of the author. Recorded on May 5, 2021 by V. D. Terykh in 1947. n., a resident of the village Karapchiev Berdychevsky district, Zhytomyr region] [in Ukrainian].
9. Polovi materialy avtora. Zapysano 22.05.2021 r. vid O. M. Melnyk 1948 r. n. meshkantsia m. Pereiaslav [Field materials by the author. Recorded on 05/22/2021 by O. M. Melnyk, born in 1948. resident of Pereyaslav] [in Ukrainian].
10. Avramenko, S. (2021). Kovana brama v ekspozytsii tserkovnoho dvoru Muzeiu narodnoi arkhitektury Serednoi Naddniprianshchyny Natsionalnoho istoryko-etnohrafichnoho zapovidnyka «Pereiaslav» [in the exposition of the church yard of the Museum of Folk Architecture of the Central Dnieper Region of the National Historical and Ethnographic Reserve «Pereyaslav»]. PEREYASLAVICA: Naukovi zapysky Natsionalnoho istoryko-etnohrafichnoho zapovidnyka «Pereyaslav» / Zbirnyk naukovykh statei – PEREYASLAVICA: Scientific notes of the National Historical and Ethnographic Reserve «Pereyaslav», Collection of scientific articles. Pereyaslav, issue 20 (22), pp. 41–44 [in Ukrainian].
11. Bonkovska, S. (1991). Kovalstvo na Ukraini (ХIХ – poch. ХХ st.) [Blacksmithing in Ukraine (XIX – early XX centuries)]. Kyiv [in Ukrainian].