Електронний каталог ННСГБ НААН online
Електронний каталог
ННСГБ НААН online

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 
08 БІОЕНЕРГЕТИКА М’ЯЗОВОЇ АКТИВНОСТІ ЛЮДЕЙ І ТВАРИН: ВИТОКИ ТА СУЧАСНИЙ СТАН повна стаття
doi.org/10.31073/istnauka202502-08
КУЙБІДА В., КОХАНЕЦЬ П., ЛОПАТИНСЬКА В. 		Сторінки: 150-183
Короткий огляд

На сьогодні відомо, що енергію для ресинтезу АТФ та рухової активності людина і тварина отримують переважно із трьох субстратів: креатинфосфату (при короткотривалій і високопотужній роботі) глюкози (під час субмаксимального навантаження середньої тривалості) та жирів (у процесі легкої і довготривалої роботи). Наукові знання про енергозабезпечення м’язової активності формувалися в фізіологічній, а згодом у біохімічній галузях пізнання з кінця ХІХ ст. В основу виділення етапів розвитку біоенергетики нами покладено критерій домінування матеріально-технічних можливостей, методик дослідження, ідей, гіпотез, теорій, відкриттів у царині фізичних випробувань різної потужності та умов енергогенерування. У роботі виділено чотири хронологічно-розмитих етапи досліджень біоенергетики м’язової діяльності. Перший етап: зародження наукових уявлень про біоенергетику м’язової активності (кінець ХІХ ст.). На цьому етапі було відкрито глікоген, сформовано уявлення про те, що вуглеводи ‒ єдине паливо, яке організм використовує для скорочення м’язів; зроблено перші комплексні дослідження енергетичного обміну. Другий етап: біоенергетика анаеробного забезпечення швидкісно-силової активності (перша половина ХХ ст.). Зусилля дослідників було переважно спрямовано на вивчення ролі та перетворень АТФ, креатинфосфату, глюкози, молочної кислоти тощо. Третій етап: біоенергетика аеробного забезпечення фізичної активності на різних рівнях організації біоситем оргнанізму (середина ХХ ст. ‒ триває досі). Четвертий етап: енергозабезпечення роботи на ультравитривалість в результаті діяльноті мікробіоти (дискусійний) та використання кетосполук, формування нової наукової та освітньої галузі ‒ цитологія фізичної активності (кінець ХХ ст.‒ триває досі). У 60-і ‒ 70-і рр. ХХ ст. поряд з фізіологією (рівень організму та систем органів) та біохімією (молекулярний рівень) виокремився цитологічний (клітинний рівень) м’язового функціонування і його біоенергетики. Вважаємо, що на сьогодні вже накопичено значний обсяг наукової інформації щодо характеристик клітинного рівня м’язової діяльності. Розглянуті у роботі проблеми виходять за рамки біохімії та фізіології, тому вже визріла необхідність виокремлення нової наукової та освітньої галузі ‒ цитологія фізичної активності. Отже, студіювання процесу становлення й розвитку зазначеної галузі пізнання є актуальною проблемою сучасної історії науки, біології, медицини та спорту. Обрану тему визначено нами як мету оглядового дослідження. Пошук літератури здійснено на основі ключових слів в електронних базах даних PubMed та SPORTDiscus.
Ключові слова
історія біоенергетики, м’язова діяльність, ресинтез аденозинтрифосфату, енергетичні субстрати, енергетичний метаболізм.
Список використаних джерел та літератури
  1. Куйбіда В., Коханець П., Лопатинська В. Нейроцитоендокринологія фізичної активності. Корсунь-Шевченківський: видавець І. С. Майдаченко, 2021. 437 с.
  2. Куйбіда В., Коханець П., Лопатинська В. Оптимізація вуглеводного енергозабезпечення в триатлоні. Теорія і практика фізичної культури і спорту. 2023. № 1. С. 16–21.
  3. Куйбіда В., Коханець П., Лопатинська В. Історія становлення та сучасний стан вчення про кетодієту. Історія науки і біографістика. 2024. № 1. С. 28–50.
  4. Виноградова Р. П., Данилова В. М., Комісаренко С. В. (2020). Внесок нобелівських лауреатів в дослідження метаболізму вуглеводів і його регуляцію. А. Гарден, Х. Ейлер-Гельпін, К. Ф. Корі, Г. Т. Корі, Е. Сазерленд, Л. Ф. Лелуар, Г. Кребс, Ф. Ліпман, П. Мітчелл. Ukr.Biochem.J.; 92. 1. 135-163. doi: https://doi.org/10.15407/ubj92.01.136.
  5. Bergh U., Thorstensson A., Sjödin B., Hulten B., Piehl K., Karlsson J. (1978). Maximal oxygen uptake and muscle fiber types in trained and untrained humans. Med Sci Sports.; Fall;10(3):151-4. PMID: 723502.
  6. Bergström J., Hultman E. (1966). Muscle glycogen synthesis after exercise: an enhancing factor localized to the muscle cells in man. Nature; Apr 16;210(5033):309-10. doi: 10.1038/210309a0.
  7. Bielik V., Hric I., Hammami R. (2024). Is Veillonella a unique marker of physical exercise? Commentary on: «Is physical performance (in mice) increased by Veillonella atypica or decreased by Lactobacillus bulgaricus?». Journal of Sport and Health Science; 13, 5, 682-684. https://doi.org/10.1016/j.jshs.2023.12.003.
  8. Brooks G. A., Mercier J. (1994). Balance of carbohydrate and lipid utilization during exercise: the «crossover» concept. J Appl Physiol (1985); Jun;76(6):2253-61. doi: 10.1152/jappl.1994.76.6.2253.
  9. Brooks G. A. (1986). Lactate production under fully aerobic conditions: the lactate shuttle during rest and exercise. Fed Proc.; Dec;45(13):2924-9. PMID: 3536591.
  10. Brooks G. A. (1986). The lactate shuttle during exercise and recovery. Med Sci Sports Exerc.; Jun;18(3):360-8. doi: 10.1249/00005768-198606000-00019.
  11. Burke E. R., Cerny F., Costill D., Fink W. (1977). Characteristics of skeletal muscle in competitive cyclists. Med Sci Sports.; Summer;9(2):109-12).
  12. Burke L. M. (2021). Ketogenic low-CHO, high-fat diet: the future of elite endurance sport? J Physiol.; Feb;599(3):819-843. doi: 10.1113/JP278928.
  13. Costill D. L., Fink W. J., Pollock M. L. (1976). Muscle fiber composition and enzyme activities of elite distance runners. Med Sci Sports.; Summer;8(2):96-100. PMID: 957938.
  14. Danilova V. M., Vynogradova R. P., Komisarenko S. V. (2019). The contribution of the Nobel Prize laureates to the development of dynamic biochemistry and bioenergetics. E. Buchner, A. Kossel, R. Willstätter, O. Meyerhof, A. Hill, O. Warburg, A. Szent-Györgyi. Ukr Biochem J.; 91(1): 108-126.
  15. David Nachmanson documents, 1918-1981. Columbia University Libraries. Archival collections. https://surl.li/pggxxn.
  16. Dill D. B., Edwards H. T., Talbott J. H. (1932). Studies in muscular activity: VII. Factors limiting the capacity for work. J Physiol.; Dec 19;77(1):49-62. doi: 10.1113/jphysiol.1932.sp002949.
  17. Eggleton G. P. (1927). The physiological significance of «phosphagen». J Physiol.; Jul 7;63(2):155-61. doi: 10.1113/jphysiol.1927.sp002391.
  18. Eggleton P., Eggleton G. P. (1928). Further observations on phosphagen. J Physiol.; Mar 30;65(1):15-24. doi: 10.1113/jphysiol.1928.sp002457.
  19. Fernández-Sanjurjo M., Fernández J., Tomás-Zapico C., Fernández-García B., Villar C. J., Lombó F., Iglesias-Gutiérrez E. (2020). Is physical performance (in mice) increased by Veillonella atypica or decreased by Lactobacillus bulgaricus? J Sport Health Sci.; May;9(3):197-200. doi: 10.1016/j.jshs.2020.02.005.
  20. Fiske C. H., Subbarow Y. (1927). The nature of the inorganic phosphate in voluntary muscle. Science.; Apr 22;65(1686):401-3. doi: 10.1126/science.65.1686.401.
  21. Fletcher W. M. (1902). The influence of oxygen upon the survival respiration of muscle. J Physiol.; Sep 12;28(5):354-9. doi: 10.1113/jphysiol.1902.sp000921.
  22. Fletcher W. M. (1902). The relation of oxygen to the survival metabolism of muscle. J Physiol.; Dec 15;28(6):474-98. doi: 10.1113/jphysiol.1902.sp000930.
  23. Fletcher W. M., & Hopkins F. G. (1907). Lactic acid in amphibian muscle. The Journal of physiology; 35(4), 247.
  24. Foster D. L., Moyle D. M. (1921). A Contribution to the Study of the Interconversion of Carbohydrate and Lactic Acid in Muscle. Biochem J.; 15(6):672-80. doi: 10.1042/bj0150672.
  25. Hargreaves M., Spriet L. L. (2020). Skeletal muscle energy metabolism during exercise. Nat Metab.;2 , 817–828 https://doi.org/10.1038/s42255-020-0251-4.
  26. Hartree W., Hill A. V. (1923). The anaerobic processes involved in muscular activity. J Physiol.; Dec 28;58(2-3):127-37. doi: 10.1113/jphysiol.1923.sp002109.
  27. Havel R. J., Pernow B., Jones N. L. (1967). Uptake and release of free fatty acids and other metabolites in the legs of exercising men. J Appl Physiol.; Jul;23(1):90-9. doi: 10.1152/jappl.1967.23.1.90.
  28. Hawley J. A., Maughan R. J., Hargreaves M. (2015). Exercise Metabolism: Historical Perspective. Cell Metab.; Jul 7;22(1):12-7. doi: 10.1016/j.cmet.2015.06.016.
  29. Hill A. W. (1924). Muscular activity and carbohydrate metabolism. Science; 60 (1562), 505-514.
  30. Holloszy J. O. (1967). Biochemical adaptations in muscle. Effects of exercise on mitochondrial oxygen uptake and respiratory enzyme activity in skeletal muscle. J Biol Chem; May 10;242(9):2278-82. PMID: 4290225.
  31. Jeukendrup A. E. (2011). Nutrition for endurance sports: marathon, triathlon, and road cycling. J Sports Sci.; 29 Suppl 1:S91-9. doi: 10.1080/02640414.2011.610348.
  32. Kostic A. D. (2020). Reply to «Is physical performance (in mice) increased by Veillonella atypica or decreased by Lactobacillus bulgaricus?». J Sport Health Sci.; May;9(3):201-202. doi: 10.1016/j.jshs.2020.03.002.
  33. Krog A. (1913). A Bicycle Ergometer and Respiration Apparatus for the Experimental Study of Muscular Work 1. Skandinavisches Archiv Für Physiologie; 30(3), 375-394
  34. Krogh A. (1920). A Gas Analysis Apparatus Accurate to 0· 001% mainly designed for Respiratory Exchange Work.  Biochemical Journal; 14(3-4), 267.
  35. Krogh A., and Lindhard, J. (1920). The relative importance of fats and carbohydrates as sources of muscular energy: with additions on the relationship of standard metabolism and respiratory quotient during rest and work. Biochemical Journal; 14 (3-4), 290.
  36. Kuibida V.,  Kokhanets P.,  Lopatynska V. (2023). Coadaptation mechanism of the gut microbiota and human organism to physical loading. Regulatory Mechanisms in Biosystems; 14 (2), 213-219. https://doi.org/10.15421/022332.
  37. Kuybida V., Kokhanets P., Lopatynska V. (2023). Mechanism of coadaptation of intestinal microbiota and human organism to physical activity. Regulatory mechanisms in biosystems; 14 (2), 213-219. https://doi.org/10.15421/022332.
  38. Lohmann, K. (1929). Über die Pyrophosphatfraktion im Muskel.  Naturwissenschaften; 17, 624-625 https://doi.org/10.1007/BF0150621.
  39. Mitchell C. M., Davy B. M., Hulver M. W., Neilson A. P., Bennett B. J., Davy K. P. (2019). Does Exercise Alter Gut Microbial Composition? A Systematic Review. Med Sci Sports Exerc.; Jan;51(1):160-167. doi: 10.1249/MSS.0000000000001760.
  40. Mitchell Piter Dennis. (1992). Nobel Prize Laureates: Encyclopedia: M-Ya: Trans. from English. M.: Progress,. P. 93-96.
  41. National Academy of Sciences. (1989). David Nachmansohn.Biographical Memoirs: Volume 58. Washington, DC: The National Academies Press. https://doi.org/10.17226/1645.
  42. Noakes T. D., Prins P. J., Volek J. S., D'Agostino D. P., Koutnik A. P. (2023). Low carbohydrate high fat ketogenic diets on the exercise crossover point and glucose homeostasis. Front Physiol.; Mar 28;14:1150265. doi: 10.3389/fphys.2023.1150265.
  43. Peters R. A. (1913). The heat production of fatigue and its relation to the production of lactic acid in amphibian muscle. J Physiol; Nov 7;47(3):243-71. doi: 10.1113/jphysiol.1913.sp001622.
  44. Pietro Enrico di Prampero and Guido Ferretti. (1999). Energetics of anaerobic muscle metabolism: a reappraisal of old and new concepts. 118, 2–3, 103-115. https://doi.org/10.1016/S0034-5687(99)00083-3.
  45. Presentation Speech by Professor J. E. Johansson, Chairman of the Nobel Committee for Physiology or Medicine of the Royal Karolinska Institute, December 10, 1923. * Physiology or Medicine 1922 - Presentation Speech - NobelPrize.org.
  46. Saltin B., Henriksson J., Nygaard E., Andersen P., Jansson E. (1977). Fiber types and metabolic potentials of skeletal muscles in sedentary man and endurance runners. Ann N Y Acad Sci.; 301:3-29. doi: 10.1111/j.1749-6632.1977.tb38182.x.
  47. Scheiman J., Luber J. M., Chavkin T. A., MacDonald T., Tung A., Pham L. D, Wibowo M. C., Wurth R. C., Punthambaker S., Tierney B. T., Yang Z., Hattab M. W., Avila-Pacheco J., Clish C. B., Lessard S., Church G. M., Kostic A. D. (2019). Meta-omics analysis of elite athletes identifies a performance-enhancing microbe that functions via lactate metabolism. Nat Med. Jul;25(7):1104-1109. doi: 10.1038/s41591-019-0485-4.
  48. Turpin-Nolan S. M., Joyner M. J., Febbraio M. A. (2019). Can microbes increase exercise performance in athletes? Nat Rev Endocrinol. Nov;15(11):629-630. doi: 10.1038/s41574-019-0250-2.
  49. Wahren J., Felig P., Ahlborg G., Jorfeldt L. (1971). Glucose metabolism during leg exercise in man. J Clin Invest.; Dec;50(12):2715-25. doi: 10.1172/JCI106772.
  50. Zuntz N. (1896). Über die Rolle des Zuckers im tierischen Stoffwechsel. Arch Physiol; 6, 538-577.
  51. Zuntz N. (1901). Ueber die Bedeutung der verschiedenen Nährstoffe als Erzeuger der Muskelkraft. Archiv für die gesamte Physiologie des Menschen und der Tiere; 83(10), 557-571.
References
  1. Kuybida V., Kokhanets P., & Lopatynska V. (2021). Neyrotsytoendokrynolohiya fizychnoyi aktyvnosti [Neurocytoendocrinology of physical activity]. Korsun-Shevchenkivskyy [In Ukrainian].
  2. Kuybida V., Kokhanets P., & Lopatynska V. (2023). Optymizatsiya vuhlevodnoho enerhozabezpechennya v tryatloni [Optimization of carbohydrate energy supply in triathlon]. Teoriya i praktyka fizychnoyi kultury i sportu; 3, 16-21. DOI: https://doi.org/10.31470/2786-6424-1/2023-16-21. [In Ukrainian].
  3. Kuybida V., Kokhanets P., & Lopatynska V. (2024). Istoriya stanovlennya ta suchasnyy stan vchennya pro ketodiyetu [The history of the formation and current state of the keto diet doctrine]. Istoriya nauky i biohrafistyka; 1.28-50. doi.org/10.31073/istnauka202401-03.
  4. Vynohradova R. P., Danylova V. M., & Komisarenko S. V. (2020). Vnesok nobelivskykh laureativ v doslidzhennya metabolizmu vuhlevodiv i yoho rehulyatsiyu. A. Harden, Kh. Eyler-Helpin, K. F. Kori, H. T. Kori, E. Sazerlend, L.F. Leluar, H. Krebs, F. Lipman, P. Mitchell [Contribution of Nobel laureates to the study of carbohydrate metabolism and its regulation. A. Harden, Kh. Eyler-Helpin, K. F. Kori, H. T. Kori, E. Sazerlend, L. F. Leluar, H. Krebs, F. Lipman, P. Mitchell]. Ukr.Biochem.J;92. 1. sichen-lyutyy. 135-163. doi: https://doi.org/10.15407/ubj92.01.136. [In Ukrainian].
  5. Bergh U., Thorstensson A., Sjödin B., Hulten B., Piehl K., Karlsson J. (1978). Maximal oxygen uptake and muscle fiber types in trained and untrained humans. Med Sci Sports.; Fall;10(3):151-4. PMID: 723502. [In English].
  6. Bergström J., Hultman E. (1966). Muscle glycogen synthesis after exercise: an enhancing factor localized to the muscle cells in man. Nature; Apr 16;210(5033):309-10. doi: 10.1038/210309a0. [In English].
  7. Bielik V., Hric I., Hammami R. (2024). Is Veillonella a unique marker of physical exercise? Commentary on: «Is physical performance (in mice) increased by Veillonella atypica or decreased by Lactobacillus bulgaricus?». Journal of Sport and Health Science; 13, 5, 682-684. https://doi.org/10.1016/j.jshs.2023.12.003. [In English].
  8. Brooks G. A., Mercier J. (1994). Balance of carbohydrate and lipid utilization during exercise: the «crossover» concept. J Appl Physiol (1985); Jun;76(6):2253-61. doi: 10.1152/jappl.1994.76.6.2253. [In English].
  9. Brooks G. A. (1986). Lactate production under fully aerobic conditions: the lactate shuttle during rest and exercise. Fed Proc.; Dec;45(13):2924-9. PMID: 3536591. [In English].
  10. Brooks G. A. (1986). The lactate shuttle during exercise and recovery. Med Sci Sports Exerc.; Jun;18(3):360-8. doi: 10.1249/00005768-198606000-00019. [In English].
  11. Burke E. R., Cerny F., Costill D., Fink W. (1977). Characteristics of skeletal muscle in competitive cyclists. Med Sci Sports.; Summer;9(2):109-12). [In English].
  12. Burke L. M. (2021). Ketogenic low-CHO, high-fat diet: the future of elite endurance sport? J Physiol.; Feb;599(3):819-843. doi: 10.1113/JP278928. [In English].
  13. Costill D. L., Fink W. J., Pollock M. L. (1976). Muscle fiber composition and enzyme activities of elite distance runners. Med Sci Sports.; Summer;8(2):96-100. PMID: 957938. [In English].
  14. Danilova V. M., Vynogradova R. P., Komisarenko S. V. (2019). The contribution of the Nobel Prize laureates to the development of dynamic biochemistry and bioenergetics. E. Buchner, A. Kossel, R. Willstätter, O. Meyerhof, A. Hill, O. Warburg, A. Szent-Györgyi. Ukr Biochem J.; 91(1): 108-126. [In English].
  15. David Nachmanson documents, 1918-1981. Columbia University Libraries. Archival collections. https://surl.li/pggxxn. [In English].
  16. Dill D. B., Edwards H. T., Talbott J. H. (1932). Studies in muscular activity: VII. Factors limiting the capacity for work. J Physiol.; Dec 19;77(1):49-62. doi: 10.1113/jphysiol.1932.sp002949. [In English].
  17. Eggleton G. P. (1927). The physiological significance of «phosphagen». J Physiol.; Jul 7;63(2):155-61. doi: 10.1113/jphysiol.1927.sp002391. [In English].
  18. Eggleton P., Eggleton G. P. (1928). Further observations on phosphagen. J Physiol.; Mar 30;65(1):15-24. doi: 10.1113/jphysiol.1928.sp002457. [In English].
  19. Fernández-Sanjurjo M., Fernández J., Tomás-Zapico C., Fernández-García B., Villar C. J., Lombó F., Iglesias-Gutiérrez E. (2020). Is physical performance (in mice) increased by Veillonella atypica or decreased by Lactobacillus bulgaricus? J Sport Health Sci.; May;9(3):197-200. doi: 10.1016/j.jshs.2020.02.005. [In English].
  20. Fiske C. H., Subbarow Y. (1927). The nature of the inorganic phosphate in voluntary muscle. Science.; Apr 22;65(1686):401-3. doi: 10.1126/science.65.1686.401. [In English].
  21. Fletcher W. M. (1902). The influence of oxygen upon the survival respiration of muscle. J Physiol.; Sep 12;28(5):354-9. doi: 10.1113/jphysiol.1902.sp000921. [In English].
  22. Fletcher W. M. (1902). The relation of oxygen to the survival metabolism of muscle. J Physiol.; Dec 15;28(6):474-98. doi: 10.1113/jphysiol.1902.sp000930. [In English].
  23. Fletcher W. M., & Hopkins F. G. (1907). Lactic acid in amphibian muscle. The Journal of physiology; 35(4), 247. [In English].
  24. Foster D. L., Moyle D. M. (1921). A Contribution to the Study of the Interconversion of Carbohydrate and Lactic Acid in Muscle. Biochem J.; 15(6):672-80. doi: 10.1042/bj0150672. [In English].
  25. Hargreaves M., Spriet L. L. (2020). Skeletal muscle energy metabolism during exercise. Nat Metab.;2 , 817–828. https://doi.org/10.1038/s42255-020-0251-4. [In English].
  26. Hartree W., Hill A. V. (1923). The anaerobic processes involved in muscular activity. J Physiol.; Dec 28;58(2-3):127-37. doi: 10.1113/jphysiol.1923.sp002109. [In English].
  27. Havel R. J., Pernow B., Jones N. L. (1967). Uptake and release of free fatty acids and other metabolites in the legs of exercising men. J Appl Physiol.; Jul;23(1):90-9. doi: 10.1152/jappl.1967.23.1.90. [In English].
  28. Hawley J. A., Maughan R. J., Hargreaves M. (2015). Exercise Metabolism: Historical Perspective. Cell Metab.; Jul 7;22(1):12-7. doi: 10.1016/j.cmet.2015.06.016. [In English].
  29. Hill A. W. (1924). Muscular activity and carbohydrate metabolism. Science; 60 (1562), 505-514. [In English].
  30. Holloszy J. O. (1967). Biochemical adaptations in muscle. Effects of exercise on mitochondrial oxygen uptake and respiratory enzyme activity in skeletal muscle. J Biol Chem; May 10;242(9):2278-82. PMID: 4290225. [In English].
  31. Jeukendrup A. E. (2011). Nutrition for endurance sports: marathon, triathlon, and road cycling. J Sports Sci.; 29 Suppl 1:S91-9. doi: 10.1080/02640414.2011.610348. [In English].
  32. Kostic A. D. (2020). Reply to «Is physical performance (in mice) increased by Veillonella atypica or decreased by Lactobacillus bulgaricus?». J Sport Health Sci.; May;9(3):201-202. doi: 10.1016/j.jshs.2020.03.002. [In English].
  33. Krog A. (1913). A Bicycle Ergometer and Respiration Apparatus for the Experimental Study of Muscular Work 1. Skandinavisches Archiv Für Physiologie; 30(3), 375-394. [In English]. 
  34. Krogh A. (1920). A Gas Analysis Apparatus Accurate to 0· 001% mainly designed for Respiratory Exchange Work.  Biochemical Journal; 14(3-4), 267. [In English].
  35. Krogh A., and Lindhard, J. (1920). The relative importance of fats and carbohydrates as sources of muscular energy: with additions on the relationship of standard metabolism and respiratory quotient during rest and work. Biochemical Journal; 14 (3-4), 290. [In English].
  36. Kuibida V., Kokhanets P., Lopatynska V. (2023). Coadaptation mechanism of the gut microbiota and human organism to physical loading. Regulatory Mechanisms in Biosystems; 14 (2), 213-219. https://doi.org/10.15421/022332. [In English].
  37. Kuybida V., Kokhanets P., Lopatynska V. (2023). Mechanism of coadaptation of intestinal microbiota and human organism to physical activity. Regulatory mechanisms in biosystems; 14 (2), 213-219. https://doi.org/10.15421/022332. [In English].
  38. Lohmann, K. (1929). Über die Pyrophosphatfraktion im Muskel.  Naturwissenschaften; 17, 624-625 https://doi.org/10.1007/BF0150621. [in German].
  39. Mitchell C. M., Davy B. M., Hulver M. W., Neilson A. P., Bennett B. J., Davy K. P. (2019). Does Exercise Alter Gut Microbial Composition? A Systematic Review. Med Sci Sports Exerc.; Jan;51(1):160-167. doi: 10.1249/MSS.0000000000001760. [In English].
  40. Mitchell Piter Dennis. (1992). Nobel Prize Laureates: Encyclopedia: M-Ya: Trans. from English. M.: Progress,. P. 93-96. [In English].
  41. National Academy of Sciences. (1989). David Nachmansohn.Biographical Memoirs: Volume 58. Washington, DC: The National Academies Press. https://doi.org/10.17226/1645. [In English].
  42. Noakes T. D., Prins P. J., Volek J. S., D'Agostino D. P., Koutnik A. P. (2023). Low carbohydrate high fat ketogenic diets on the exercise crossover point and glucose homeostasis. Front Physiol.; Mar 28;14:1150265. doi: 10.3389/fphys.2023.1150265. [In English].
  43. Peters R. A. (1913). The heat production of fatigue and its relation to the production of lactic acid in amphibian muscle. J Physiol; Nov 7;47(3):243-71. doi: 10.1113/jphysiol.1913.sp001622. [In English].
  44. Pietro Enrico di Prampero and Guido Ferretti. (1999). Energetics of anaerobic muscle metabolism: a reappraisal of old and new concepts. 118, 2–3, 103-115. https://doi.org/10.1016/S0034-5687(99)00083-3. [In English].
  45. Presentation Speech by Professor J. E. Johansson, Chairman of the Nobel Committee for Physiology or Medicine of the Royal Karolinska Institute, December 10, 1923. * Physiology or Medicine 1922 - Presentation Speech - NobelPrize.org. [In English].
  46. Saltin B., Henriksson J., Nygaard E., Andersen P., Jansson E. (1977). Fiber types and metabolic potentials of skeletal muscles in sedentary man and endurance runners. Ann N Y Acad Sci.; 301:3-29. doi: 10.1111/j.1749-6632.1977.tb38182.x. [In English].
  47. Scheiman J., Luber J. M., Chavkin T. A., MacDonald T., Tung A., Pham L. D, Wibowo M. C., Wurth R. C., Punthambaker S., Tierney B. T., Yang Z., Hattab M. W., Avila-Pacheco J., Clish C. B., Lessard S., Church G. M., Kostic A. D. (2019). Meta-omics analysis of elite athletes identifies a performance-enhancing microbe that functions via lactate metabolism. Nat Med. Jul;25(7):1104-1109. doi: 10.1038/s41591-019-0485-4. [In English].
  48. Turpin-Nolan S. M., Joyner M. J., Febbraio M. A. (2019). Can microbes increase exercise performance in athletes? Nat Rev Endocrinol. Nov;15(11):629-630. doi: 10.1038/s41574-019-0250-2. [In English].
  49. Wahren J., Felig P., Ahlborg G., Jorfeldt L. (1971). Glucose metabolism during leg exercise in man. J Clin Invest.; Dec;50(12):2715-25. doi: 10.1172/JCI106772. [In English].
  50. Zuntz N. (1896). Über die Rolle des Zuckers im tierischen Stoffwechsel. Arch Physiol; 6, 538-577. [In German].
  51. Zuntz N. (1901). Ueber die Bedeutung der verschiedenen Nährstoffe als Erzeuger der Muskelkraft. Archiv für die gesamte Physiologie des Menschen und der Tiere; 83(10), 557-571. [In German].
сайт создан компанией web студия