Проаналізовано історичні витоки ґрід-інфраструктури в Україні. Показана еволюція ідей, пов’язаних із побудовою телекомунікаційних мереж та розподілених обчислювальних систем в Україні. Наголошується, що така система вперше була запропонована науковою школою академіка В. М. Глушкова. Проєкти ДМОЦ (Державної мережі обчислювальних центрів) та ЗДАС (Загальнодержавної автоматизованої системи управління) заклали підґрунтя для майбутніх моделей інформаційних інфраструктур, що за своїм змістом випереджали час і стали прообразом сучасних глобальних мереж та Grid-систем.

Виокремлено три етапи у розвитку ґрід-інфраструктури у 2000-х рр. Перший етап безпосередньо пов’язаний із участю українських науковців у міжнародних ініціативах, зокрема CERN, EGEE та EGI. Тоді було створено перші кластери обчислювальних ресурсів на базі провідних університетів та інститутів НАН України. Це дозволило інтегрувати вітчизняні обчислювальні вузли до європейської інфраструктури, забезпечивши українським ученим доступ до передових експериментів і даних світового рівня.

На другому етапі було сформовано національну ґрід-платформу, створено ґрід-портал, приєднано додаткові вузли та розгорнуто нові кластери. Участь у міжнародних проєктах CERN і LHC сприяла інтеграції України в європейський науковий простір, підвищила рівень міжнародної співпраці й закріпила практичну користь від розвитку ґрід-інфраструктури для фундаментальних і прикладних досліджень.

Третій етап досі продовжується і характеризується тим, що вектор розвитку змістився у бік гібридних моделей, які поєднують ґрід-технології, хмарні сервіси та HPC-рішення. Українські університети та наукові центри активно долучаються до міжнародних платформ, використовуючи ґрід-інфраструктуру для завдань штучного інтелекту, біоінформатики, кліматичних та фізичних досліджень. Водночас у світі формується нова освітня парадигма – Learning Grid, яка відкриває доступ студентам до потужних ресурсів у середовищі дистанційного та змішаного навчання.

Представлено інноваційні сценарії застосування технологій у навчанні та проаналізовані основні виклики, з якими стикається розвиток ґрід-інфраструктури в Україні.

1. Петренко А. І. Національна Grid-інфраструктура для забезпечення наукових досліджень і освіти. Системні дослідження та інформаційні технології. 2008. № 4. С. 79–92.
2. Остенда А., Каплуновська А., Падченко О., Лівшун О. Інфраструктура підтримки процесу інтернаціоналізації вищої освіти: досвід Польщі. Zeszyty naukowe wyższej szkoły technicznej w Katowicach. 2023. № 16. С. 171–184. doi:10.54264/0071
3. Карп Р. В. Структура безпечного освітнього середовища в закладах вищої освіти: суть та основні елементи. Проблеми сучасних трансформацій. Серія педагогіка та психологія. 2025. № 7. doi:10.54929/2786-9199-2025-7-02-01
4. Носовець Н., Мисливець Ю., Барбаш Є. Цифровізація освітнього процесу закладів вищої освіти. Дидактика. 2024. doi:10.69842/DIDACTICS.24.2.1
5. Мазур В. І., Іванкевич О. В. GRID-технології як ресурс сучасного етапу інформатизації суспільства. Проблеми інформатизації та управління. 2010. Т. 2(30). С. 123–130.
6. Стріжкова А. В. Історичний розвиток Grid-технологій у мережі Інтернет. Інформація і право. 2016. № 1(16). С. 151–159. doi:10.37750/2616-6798.2016.1(16).272867
7. Ріжняк Р. Я. Розвиток інформатики та інформаційних технологій у вищих навчальних закладах України у другій половині ХХ – на початку ХХІстоліття: монографія / за заг. ред. В. М. Орлика. Кіровоград: КОД, 2014. 436 с.
8. Gerovitch S. InterNyet: Why the Soviet Union Did Not Build a Nationwide Computer Network. History and Technology. 2008. Vol. 24. P. 335–350. doi:10.1080/07341510802044736
9. Глушков В. М. Кибернетика (Краткий исторический очерк развития кибернетики в АН УССР). URL: http://ogas.kiev.ua/ua/glushkov/kybernetyka-kratkyj-ystorycheskyj-ocherk-razvytyya-kybernetyky-v-ussr-494
10. Петренко А. І. Національна Grid-інфраструктура для забезпечення наукових досліджень і освіти. Системні дослідження та інформаційні технології. 2008. № 1. С. 79–92.
11. Foster I., Kesselman C. Computational grids. In: The Grid: Blueprint for a New Computing Infrastructure. Morgan Kaufmann Publishers, 1998. 286 p.
12. Загородній А.Г. Б. Є. Патон і розвиток міжнародних наукових зв’язків. Вісник НАН України. 2012. № 2. С. 106.
13. Розпорядження Президії НАН України № 249 від 25.04.2006 року «Про затвердження програми «Упровадження GRID-технологій та створення кластерів НАН України». URL: http://www.nas.gov.ua/infrastructures/Legaltexts/nas/2006/Pages/default.aspx
14. Allison C., Cerri S. A., Ritrovato P., Gaeta A., Gaeta M. Services, semantics, and standards: elements of a learning grid infrastructure. Applied Artificial Intelligence. 2005. Vol. 19. № 9–10. P. 861–879. doi:10.1080/08839510500234271

1. Petrenko, A. I. (2008). Natsionalna Grid-infrastruktura dlya zabezpechennya naukovykh doslidzhen i osvity [National Grid infrastructure for supporting scientific research and education]. Systemni doslidzhennya ta informatsiyni tekhnolohiyi – System research and information technologies, 4, 79–92 [In Ukrainian].
2. Ostenda, A., Kaplunovska, A., Padchenko, O., & Livshun, O. (2023). Infrastruktura pidtrymky protsesu internatsionalizatsii vyshchoi osvity: dosvid Polshchi [Infrastructure supporting the internationalization of higher education: the case of Poland]. Zeszyty naukowe wyższej szkoły technicznej w Katowicach, 16, 171–184. doi:10.54264/0071 [In Ukrainian].
3. Karp, R. V. (2025). Struktura bezpechnoho osvitnoho seredovyshcha v zakladakh vyshchoi osvity: sut ta osnovni elementy [Structure of a safe educational environment in higher education institutions: essence and key elements]. Problemy suchasnykh transformatsii. Seriya pedahohika ta psykholohiya – Problems of modern transformations. Pedagogy and psychology series, 7. doi:10.54929/2786-9199-2025-7-02-01 [In Ukrainian].
4. Nosovets, N., Myslyvets, Yu., & Barbash, Ye. (2024). Tsyfrovizatsiya osvitnoho protsesu zakladiv vyshchoi osvity [Digitalization of the educational process in higher education institutions]. Dydaktyka – Didactics. doi:10.69842/DIDACTICS.24.2.1 [In Ukrainian].
5. Mazur, V. I., & Ivankevych, O. V. (2010). GRID-tekhnolohii yak resurs suchasnoho etapu informatyzatsii suspilstva [GRID technologies as a resource of the current stage of informatization of society]. Problemy informatyzatsii ta upravlinnya – Problems of informatization and management, 2(30), 123–130 [In Ukrainian].
6. Strizhkova, A. V. (2016). Istorychnyi rozvytok Grid-tekhnolohii u merezhi Internet [Historical development of Grid technologies in the Internet]. Informatsiya i pravo – Information and law, 1(16), 151–159. doi:10.37750/2616-6798.2016.1(16).272867 [In Ukrainian].
7. Rizhnіak, R. Ya. (2014). Rozvytok informatyky ta informatsiinykh tekhnolohii u vyshchykh navchalnykh zakladakh Ukrainy u druhii polovyni XX – na pochatku XXI stolittia: monohrafiya [Development of informatics and information technologies in higher education institutions of Ukraine in the second half of the 20th – early 21st centuries: a monograph]. In: V. M. Orlyk (Ed.). Kirovohrad: KOD, 436 p. [In Ukrainian].
8. Gerovitch, S. (2008). InterNyet: Why the Soviet Union did not build a nationwide computer network. History and Technology, 24, 335–350. doi:10.1080/07341510802044736 [In English].
9. Glushkov, V. M. (n.d.). Kibernetika (Kratkiy istoricheskiy ocherk razvitiya kibernetiki v AN USSR) [Cybernetics (A brief historical essay on the development of cybernetics in the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR)]. URL: http://ogas.kiev.ua/ua/glushkov/kybernetyka-kratkyj-ystorycheskyj-ocherk-razvytyya-kybernetyky-v-ussr-494 [In Russian].
10. Petrenko, A. I. (2008). Natsionalna Grid-infrastruktura dlya zabezpechennya naukovykh doslidzhen i osvity [National Grid infrastructure for supporting scientific research and education]. Systemni doslidzhennya ta informatsiyni tekhnolohiyi – System research and information technologies, 1, 79–92 [In Ukrainian].
11. Foster, I., & Kesselman, C. (1998). Computational grids. In: The Grid: Blueprint for a New Computing Infrastructure. Morgan Kaufmann Publishers, 286 p. [In English].
12. Zahorodniy, A. H. (2012). B. Ye. Paton i rozvytok mizhnarodnykh naukovykh zviazkiv [B. Ye. Paton and the development of international scientific relations]. Visnyk NAN Ukrainy – Bulletin of the NAS of Ukraine, 2, 106 [In Ukrainian].
13. National Academy of Sciences of Ukraine. (2006). Rozporyadzhennya Prezidiyi NAN Ukrainy № 249 vid 25.04.2006 roku «Pro zatverdzhennya prohramy «Uprovadzhennya GRID-tekhnolohiy ta stvorennya klasteriv NAN Ukrainy»» [Resolution of the Presidium of the NAS of Ukraine No. 249 of 25.04.2006 «On approval of the program «Implementation of GRID technologies and creation of NAS of Ukraine clusters»»]. URL: http://www.nas.gov.ua/infrastructures/Legaltexts/nas/2006/Pages/default.aspx [In Ukrainian].
14. Allison, C., Cerri, S. A., Ritrovato, P., Gaeta, A., & Gaeta, M. (2005). Services, semantics, and standards: elements of a learning grid infrastructure. Applied Artificial Intelligence, 19(9–10), 861–879. doi:10.1080/08839510500234271 [In English].