Дослідження присвячене вивченню науково-фондової документації колекції ручних деревообробних інструментів початку ХХ ст., за допомогою яких виготовляли інвентар пасічника, що експонується в Музеї історії бджільництва Середньої Наддніпрянщини Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», їх популяризації та введення до наукового обігу.

Встановлено, що на початку ХХ ст. пасічницький інвентар виготовлявся власноруч. Процес його виготовлення базувався на застосуванні традиційних ручних деревообробних інструментів, що відповідали тогочасним потребам і технічному розвитку, оскільки перехід від бортного бджільництва до нерозбірних вуликів, а згодом до рамкових систем потребував від пасічників виготовлення нового якісного обладнання.

На основі вивчення науково-облікової фондової документації встановлено, що експозиційний простір Музею бджільництва охоплює понад 600 експонатів, які репрезентують історико-технологічну еволюцію бджільницького промислу. В структурі музею знаходиться колекція з 16 одиниць ручного деревообробного інструментарію, що зафіксований в інвентарних групах як основного, так і допоміжного фондів. Він має давнє історичне коріння і використовувався не лише пасічниками, а багатьма майстрами деревообробного промислу навіть після появи більш досконалих інструментів.

Здійснено структуровану класифікацію інструментарію за функціональним призначенням і характером механічного впливу на матеріал: починаючи від первинної підготовки деревини до фінішного оздоблення готових виробів (вуликів, поїлок для бджіл, ємностей для зберігання меду тощо). На основі аналізу матеріалів науково-фондової документації простежуються їхні конструктивні особливості. Кожен деревообробний інструмент розглядається як цілісна система, що складається з двох ключових елементів: робочої частини, яка безпосередньо взаємодіє з матеріалом (деревиною), та руків’я, призначеного для утримання і спрямування інструмента майстром. Робоча частина виготовлена з металу, а засіб керування – з дерева, конопляної мотузки та інших матеріалів. Деревообробні інструменти досліджуваної колекції різні за розміром та формою, але мають однакове призначення. Сьогодні вони є свідченням живої народної пам’яті та етнічної традиції обробки деревини.

1. Алексєєнко Ф., Бабич І. Виробнича енциклопедія бджільництва. Київ: Урожай, 1966. 550 с.
2. Бджільництво України: монографія / за ред. Постоєнко В. О. Київ: Видавництво ЛІРА-К, 2021. 464 с.
3. Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/.
4. Видатний український бджоляр Петро Прокопович. URL: http://www.hetman.tv/nomera/2018/2018-5-6/bdjolpro.html.
5. Витвицкий Н. Практическое пчеловодство или правила для любителей пчел, извличенные из долговременного опита, с объяснением вновь усовершенствованых улей. Санкn-Петербург, 1835. Ч. 1. С.74.
6. Дмитренко А. Останні бортники Волинського Полісся (за експедиційними матеріалами з Камінь-Каширського і Ратнівського районів). Матеріали П’ятої Волинської науково-етнографічної конференції «Етнографічне музейництво в Україні і на Волині», 27–28 квітня 2017 р. Луцьк, 2017. С. 14–16.
7. Дмитренко А. Традиційні чоловічі промисли: бджільництво (на матеріалах українського Полісся). Народна культура українців: життєвий цикл людини: іст.-етногр. дослідж. у 5 т. / наук. ред. М. Гримич. Київ: Дуліби, 2013. Т.4: Зрілість. Чоловіки. Чоловіча субкультура. С. 135–139.
8. Пачкова С. Господарство Східнослов’янських племен на рубежі нашої ери (за матеріалами зарубинецької культури). Київ: Наукова думка, 1974. 135с.
9. Розов С. Очерки по истории отечественного пчеловодства. Москва: Наука, 1972. С.86.
10. Сауляк Б. Розвиток деревообробних ремесел Східного Поділля кінця ХІХ – початку ХХІ ст.: проект «Наукова книга». Київ: Наукова думка, 2018. 216 с.
11. Фонди Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Інвентарні книги фондової групи «Етнографія».
12. Фонди Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Науково допоміжний фонд.
13. Харчук Л. Бортництво Полісся – минуле і сучасне. Бджільництво України. 2023. (10). С.69–76.
14. Юрченко Т. Короткий нарис історії українського пасічництва. Прилуки, 1926. С. 36.

1. Aleksieienko, F. & Babych, I. (1966). Vyrobnycha entsyklopediia bdzhilnytstva [Production Encyclopedia of Beekeeping]. Kyiv [In Ukrainian].
2. Postoienko, V.O. (2021). Bdzhilnytstvo Ukrainy [Beekeeping in Ukraine]. Kyiv [In Ukrainian].
3. Velyka ukrainska entsyklopediia [Great Ukrainian encyclopedia]. URL: https://vue.gov.ua/.
4. Vydatnyi ukrainskyi bdzholiar Petro Prokopovych [Outstanding Ukrainian beekeeper Petro Prokopovych]. URL: http://www.hetman.tv/nomera/2018/2018-5-6/bdjolpro.html.
5. Vytvytskyi, N. (1835). Praktycheskoe pchelovodstvo yly pravyla dlia liubytelei pchel, yzvlychennye yz dolhovremennoho opyta, s obiasnenyem vnov usovershenstvovanykh ulei [Practical beekeeping or rules for bee lovers, extracted from a long-term survey, with an explanation of newly improved hives]. Part 1. Sank-Peterburh [In Russian].
6. Dmytrenko, A. (2017). Ostanni bortnyky Volynskoho Polissia (za ekspedytsiinymy materialamy z Kamin-Kashyrskoho i Ratnivskoho raioniv) [The last birdwatchers of Volyn Polissya (based on expedition materials from the Kamen-Kashyrsky and Ratnivsky districts)]. Materialy P’iatoi Volynskoi naukovo-etnohrafichnoi konferentsii «Etnohrafichne muzeinytstvo v Ukraini i na Volyni», 27–28.03.2017 [Materials of the Fifth Volyn Scientific and Ethnographic Conference «Ethnographic Museum Management in Ukraine and Volyn», 27–28.03.2017]. Luzk, (pp.14–16) [In Ukrainian].
7. Dmytrenko, A. (2013). Tradytsiini cholovichi promysly: bdzhilnytstvo (na materialakh ukrainskoho Polissia). Narodna kultura ukraintsiv: zhyttievyi tsykl liudyny: ist.-etnohr. doslidzh. T. 4: Zrilist. Choloviky. Cholovicha subkultura. [Traditional men's crafts: beekeeping (based on materials from Ukrainian Polissya). Folk culture of Ukrainians: human life cycle: historical-ethnographic research. Vol.4. Maturity. Men. Male subculture]. (Vol. 1–5). Kyiv [In Ukrainian].
8. Pachkova, S. (1974). Hospodarstvo Skhidnoslov’ianskykh plemen na rubezhi nashoi ery (za materialamy zarubynetskoi kultury) [The economy of the East Slavic tribes at the turn of our era (based on materials from the Zarubynets culture)]. Kyiv [In Ukrainian].
9. Rozov, S. (1972). Ocherky po ystoryy otechestvennoho pchelovodstva [Essays on the history of domestic beekeeping]. Moskva [In Russian].
10. Sauliak, B. (2018). Rozvytok derevoobrobnykh remesel Skhidnoho Podillia kintsia XIX – pochatku XXI st.: proekt «Naukova knyha» [Development of woodworking crafts of Eastern Podillia in the late 19th and early 21st centuries: the «Scientific Book» project]. Kyiv [In Ukrainian].
11. Funds of the National Historical and Ethnographic Reserve «Pereyaslav». Inventory books of the Ethnography fund group.
12. Funds. National historical and ethnographic reserve «Pereyaslav». Scientific Support Fund.
13. Kharchuk, L. (2023). Bortnytstvo Polissia – mynule i suchasne [Polesie's birding – past and present]. Bdzhilnytstvo Ukrain – Beekeeping in Ukraine, 10, 69–76 [In Ukrainian].
14. Yurchenko, T. (1926). Korotkyi narys istorii ukrainskoho pasichnytstva [A brief outline of the history of Ukrainian beekeeping]. Plyuky [In Ukrainian].