1 ПЛЮЩИК О., КОНСТРУЮВАННЯ ПАМ’ЯТІ В МІСЬКОМУ ПРОСТОРІ: ВІЗУАЛІЗАЦІЯ ТА БІОГРАМИ

 

Електронний каталог ННСГБ НААН online
Електронний каталог
ННСГБ НААН online

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 
13 КОНСТРУЮВАННЯ ПАМ’ЯТІ В МІСЬКОМУ ПРОСТОРІ: ВІЗУАЛІЗАЦІЯ ТА БІОГРАМИ повна стаття
doi.org/10.31073/istnauka202304-13
ПЛЮЩИК О. 		Сторінки: 248-269
Короткий огляд

Проаналізовано репрезентації візуалізованих біограм захисників України періоду російсько-української війни в міському просторі задля формування колективної пам’яті; створення спільних спогадів і певних ритуалів увічнення та вшанування як захисників України, так і осіб, які підтримують Україну в її боротьбі за свободу й незалежність. Розглянуто як різні мистецькі жанри й техніки (встановлення артінсталяцій, написання муралів тощо), так і об’єкти, що містять біограми, оформлені й структуровані в різний спосіб. Зокрема саме такі об’єкти є комемораційними, оскільки мобілізація пам’яті про конкретну подію стає частиною «місць пам’яті». Монтування білбордів, вуличних кубів, стендів, Стін Пам’яті, інсталяцій тощо – усе стає частиною історичної пам’яті, а отже, культурної й колективної. І якщо насамперед мета цих заходів – це нагадування, збереження інформації про осіб і події, які ще тривають, то з часом така практика буде помічною й у меморіалізації загиблих у російсько-українській війні. Також у статті відображено переосмислення підходів щодо маркування в міському просторі образів видатних, відомих із дитинства, осіб, біографія яких подавалася через канонізацію їхніх образів, наприклад, Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка.

Констатовано, що в умовах війни біографічний жанр дещо розширює дисциплінарні межі: можливості передання біографічної інформації різними видами мистецтва й об’єктами міського простору сприяють формуванню колективної пам’яті, зберігаючи національну ідентичність і формуючи нові підходи до формування політики пам’яті.
Ключові слова
колективна пам’ять, політика пам’яті, місця пам’яті, Герої російсько-української війни, біографія у міському просторі, біограма, візуалізація, артоб’єкт, комеморація.
Список використаних джерел та літератури
  1. Ассман А. Простори спогаду. Форми та трансформації культурної пам’яті. Київ : Ніка-Центр, 2012. 440 с.
  2. Боднар Г. Від «колективної пам’яті» до «пам’яті груп» та постпам’яті: до питання розвитку і сучасних викликів у студіях пам’яті. Україна–Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. Львів, 2020. Вип. 13. С. 257‒288.
  3. Бойко О. Д. Колективна пам’ять: природа, суть, структура. Національна та історична пам’ять. Вип. 3. Київ: ДП «НВЦ Пріоритети», 2012. С. 93–105.
  4. Довгополова О. «Розриви» колективної пам’яті: проблематика виявлення та лікування. Україна модерна. 2019. Ч. 26. С. 141–161.
  5. Драч О. Колективна пам’ять і національна історія у середній освіті України доби незалежності. Київські історичні студії. 2019. № 2(9). С. 43–51.
  6. Ільїн В. В. Memory studies: від пам’яті до забуття. Проблеми всесвітньої історії. 2020. № 3 (12). С. 26–40.
  7. Киридон А. М. Студії пам’яті у сучасній гуманітаристиці. Український історичний журнал. 2017. № 4. С. 150–161.
  8. Книга пам’яті полеглих за Україну (2014–2022). URL: https://memorybook.org.ua/.
  9. Кривда Н. Ю. Колективна пам’ять як чинник формування національної ідентичності. Науковий вісник НУБіП України. 2018. № 280. С. 106–119.
  10. Монолатій І. «А пам’ять лишиться лежати поза межами…». ZBRUČ. 10.01.2019. URL: https://zbruc.eu/node/86032//.
  11. Петришин О. Вони загинули через війну: на «Стіні пам’яті» у Львові розмістили фото вбитих мешканців Київщини. Вечірній Київ. 07.05.2022. URL: https://vechirniy.kyiv.ua/news/66051/.
  12. Національна та історична пам’ять: словник ключових термінів : [довідник]. Київ : ДП «НВЦ Пріоритети», 2013. 435 с.
  13. Чик А. Колективна пам’ять як основа консолідації українства. Українознавство. № 1 (18). 2016. С. 61–63.
  14. Robert Pyrah. Memory and Theory in Eastern Europe, ed. Uilleam Blacker, Alexander Etkind and Julie Fedor (New York: Palgrave Macmillan, 2013; pp. 279. £58) The English Historical Review. Volume 133, Issue 561, April 2018, Pages 427–429. https://doi.org/10.1093/ehr/cey061.
References
  1. Assman, A. (2012). Prostory spohadu. Formy ta transformatsiyi kul'turnoyi pam’yati [Spaces of Remembrance. Forms and Transformations of Cultural Memory]. Kyiv [In Ukrainian].
  2. Bodnar, H. (2020). Vid «kolektyvnoyi pam’yati» do «pam’yati hrup» ta postpam’yati: do pytannya rozvytku i suchasnykh vyklykiv u studiyakh pam’yati [From «collective memory» to «group memory» and postmemory: on the development and current challenges in memory studies]. Ukrayina–Pol'shcha: istorychna spadshchyna i suspil' – [Ukraine-Poland: Historical Heritage and Public Consciousness], issue 13, pp. 257‒288 [In Ukrainian].
  3. Boyko, O. D. (2012). Kolektyvna pam’yat': pryroda, sut', struktura. [Collective memory: nature, essence, structure]. Natsional'na ta istorychna pam’yat' – [National and Historical Memory], issue 3, pp. 93–105 [In Ukrainian].
  4. Dovhopolova, O. (2019). «Rozryvy» kolektyvnoyi pam’yati: problematyka vyyavlennya ta likuvannya [«Ruptures» in Collective Memory: Problems of Identification and Treatment]. Ukrayina moderna – [Modern Ukraine], part 26, pp. 141–161 [In Ukrainian].
  5. Drach, O. (2019). Kolektyvna pam’yat' i natsional'na istoriya u seredniy osviti Ukrayiny doby nezalezhnosti [Collective Memory and National History in Secondary Education in Ukraine's Post-Independence Era]. Kyyivs'ki istorychni studiyi – [Kyiv Historical Studies], no. 2(9), pp. 43–51 [In Ukrainian].
  6. Il'yin, V. V. (2020). Memory studies: vid pam’yati do zabuttya [Memory studies: from memory to oblivion]. Problemy vsesvitn'oyi istoriyi – [Problems of World History], no. 3(12), pp. 26–40 [In Ukrainian].
  7. Kyrydon, A. M. (2017). Studiyi pam’yati u suchasniy humanitarystytsi [Memory Studies in Contemporary Humanities]. Ukrayins'kyy istorychnyy zhurnal – [Ukrainian Historical Journal], no. 4, pp. 150–161 [In Ukrainian].
  8. (2014–2021). Knyha pam’yati polehlykh za Ukrayinu [Book of Memory of those who Died for Ukraine]. URL: https://memorybook.org.ua/ [In Ukrainian].
  9. Kryvda, N. Yu. (2018). Kolektyvna pam’yat' yak chynnyk formuvannya natsional'noyi identychnosti [Collective Memory as a Factor in the Formation of National Identity]. Naukovyy visnyk NUBiP Ukrayiny – [Scientific Bulletin of NULES of Ukraine], no. 280, pp. 106–119 [In Ukrainian].
  10. Monolatiy, I. (2019). «A pam’yat' lyshyt'sya lezhaty poza mezhamy…» [«And the memory will remain lying outside... »]. ZBRUČ. 10.01.2019. URL: https://zbruc.eu/node/86032// [In Ukrainian].
  11. Petryshyn, O. (2022). Vony zahynuly cherez viynu: na «Stini pam’yati» u L'vovi rozmistyly foto vbytykh meshkantsiv Kyyivshchyny [They died because of the war: photos of murdered residents of Kyiv region placed on the «Wall of Memory» in Lviv]. Vechirniy Kyyiv – [Evening Kyiv]. 07.05.2022. URL: https://vechirniy.kyiv.ua/news/66051/ [In Ukrainian].
  12. (2013) Natsional'na ta istorychna pam’yat': slovnyk klyuchovykh terminiv [dovidnyk] [National and Historical Memory: a Glossary of Key Terms : [handbook]]. Kyiv [In Ukrainian].
  13. Chyk, A. (2016). Kolektyvna pam’iat yak osnova konsolidatsii ukrainstva [Collective Memory as a Basis for the Consolidation of Ukrainians]. Ukrainoznavstvo – [Ukrainian Studies], no. 1(18), pp. 61–63 [In Ukrainian].
  14. Pyrah, R. (2018). Memory and Theory in Eastern Europe, ed. Uilleam Blacker, Alexander Etkind and Julie Fedor (New York : Palgrave Macmillan, 2013; pp. 279. £58) The English Historical Review. Vol. 133, Issue 561, April 2018, Pages 427–429. https://doi.org/10.1093/ehr/cey061 [In English].
сайт создан компанией web студия